Коли я взнав, шо наш голова з головихов і ксьонз з попадев сі’ями полетіли віддихати в Єгипет, то гумно в мині закипіло… Правда, головисі там риба палец відкусила, а попадє новий штам грипу в село привезла. Але люди віддихнули, світ увиділи… А тут горбатиссі…

Триціть рік фірманив, а Гані доярков передовов була. Мали навіть мидалі, правда син на металолом поздавав… Люди… Ми морі ше не виділи… Лиш пантруєм худоби, барабуль, гноїв… А ми шо, не заслужили відпочити? Мой утрєс я Ганю, кажу, торбо стара, ади здохниш і морі не ввидиш… Три свиноматки сі впоросили, пацєта дорогі, бик є в стайни, попродаємо тай їдем, на газдівстві лишим кума, він по Різдві закодувавсі. Всьо, крапка… Глипнем на піраміди і на мумій, може, адну вкрадем, почєпим на городі, би ворони пуджіла…

Поїхав я до району, знайшов тур агенство, всьо оплатив, віробив біометричні паспорти. Є білєт на літак, вся путівка на двох по п’єтсот долярів… Трохі дорого, але нічо тебе не обходит… Білєт на двацєте січні. Полегонько начинаєм збиратисі,.. Головне набрати доста їди… Тушонка з фасуль, тушонка з рисом, просто тушонка, пшоно, гречка, сало, квашині гирки, салат ніжинський, буджінина, перловка, смалец… Ну самогонки дві фляги, бо в мене жолудок не перетравлює їду без цего, це в нас родинне… Я собі з шлюбних штанів під кант від костюма зробив шорти, а Ганька мала майткі, шо тримала на смерть, то повітігала гумки, то війшли бріджі. З кальош зробили шльопанці, трохи пообрізували… Головне фантазія і золоті руки.

Сумки я пошив на дідовій машинці зінгерс, з брезенту. Бо в склепах не було таких великих торбів, щоб всьо сі влізло… Не забули взєти господарске мило і одно дустове для гігієни. Я взєв тазік би ноги мити, а як там не буде? Короче, як віходили, то Гані так голосила за коровов, що я вже подумав, може, корову з собов взєти – там би свіже молоко мали…

Короче, з бідов дібралисі до Львова, правда, мав прикрість бо на вогзалі бомжі украли тазік. В чім тепер ноги мити? Таможню проходили кєшко, в обох в писку сталеаі зуби, то таможники не могли поняти, чо пищит той міно іскатєль. Торби від нас забрали насильно, правда, я в трусах, а Гані в ліфщику спрєтали флягу самогонки, слойок тушонки… і пів хліба… Поки літак сі прогрівав, ми всьо спорожнили…

Слойок і порожну флягу я підкинув якимос німцім, шо сиділи спереду нас. Сьюардеса попросила присилитисі. І почєли злітати… Я в свому житті їзив на ровери, мотоцикли, мотоблоці, автобусі і на возі… А Гані в автобусі, на фірі і мотоблоці. І навіть тоди її укачує… Не вспіли ми набрати висоту, як Ганька зачєла ригати, зразу ригала німцім під крісло, потім в кишені, аж потім сьюардеси почєли носити кульки…

Курва, шкода, шо бомжі тазік украли, отом би пригодивсі… Зо мнов війшло ше гірше, якшо Гані від висоти зірвало кришку, то мені дно. Ягби в літаку в віходку діра була наскрізь, то я би обробив весь Львів. Я, певно, дес за Болгарією чи Туретчиною сперсі, коли вже чисто обезводнивсі, а в літаку папір скінчивсі. А Гані ригала навіть торішнов пасков. Прилетіли в той Єгипет нормально… Сідали довго. Але сіли.

Ми з Ганьков ішли ледве теплі, обезводнені. А ше знайте шо? Сідали ми в Львові то було -20, а тут, у Африци +30 в тіні. Я був в кожусі, ватованціх, в коронній шепці з нутрії… Гані в бурках, в райтузах, в шубі з крілика, в битій фустці… Поки доїхали до готелю, ше більше зневодніли, мені здалосі, шо в ватованціх шос цвірінькая, шей труси утеплені вбрав…. Коли добре відпочили з дороги, війшли прогулятисі…

Боже, то рай… Я мав з собов фотоапарат Зеніт чорно-білий. То робили селфі.., пльонки запас взєв добрий… Люди нас тоже фоткали, огій ніби ніколи не виділи бріджів з майтків і шльопанці з кальош.

Правда, ше я Гані з старої камери від тракторі зробив купальник, а шо? — водонепроникний, помила і вбрала… По дорозі ми здибали тату салон… Нам на ломанім маскальськім пояснили, шо це тимчасові наколки, то Гані собі наколола пантеру на грудех, а я на плечіх собі когута, півня. Сказали, шо за тиждень сі зтре. А як узнали, шо тут всьо входит в ті кошти, шо ми заплатили, шо мож їсти всьо і пити, то ми тушонку продали аборигенам, вона сі й так здула…

Йой, як зачєли ми всьо жерти і пробувати, добре, шо набрали з дому фесталу і мизиму. Гані перший раз негра вздріла…. Як приїдем, то піде до примови…. Потім Гані раз, а я два топилисі в морі… Потім переїлисі кальмарів, то капалисі,.. ходили на нудний пляж, і скажу вам, шо там не нудно… Їзили на верблюді,.. Гані навіть пробувала доїти верблюдицу. А я пив то молоко. Займалисі серфінгом, я обтер рийку, а гані гузицу. Потім на Ганю не так подививсі якийс ефіоп, то я йому начистив рило. Я думав, то у нас в селі морду мож бити кому хоч… На цім наш рай скінчивсі, поліція дала десіть годин на збори… І посадила на літак… В літаку Ганьці знов зірвало кришку, а мені дно. Правда, я вже ішов на двір гонурово, не тушонков, а кальмарами… А Ганька вертала лопстирами.

У Львові сьюардеси кліли нас на чім світ стоїт і довго мили літак. Коли добралисі додому, то виявилосі, шо кум розкодірувавсі і пропив нашу корову, козу і пса. Кіт здох з голоду…. Я кума зразу закодірував – три, рази. Через тиждень виявилосі, шо наколки настоящі… А через два сусідский бахур пояснив, шо означа моя наколка. Ганька терла мені плечі реніком, а я її груди дротушков, не помогло… Ну як пороблено… не йде нам віддих… Ліпше би ми в Буковель на лижі поїхали… А може нарік так і зробимо….