Часто в буденній суєті, в потоці щоденних справ, в цейтноті і виховних причіпках ми забуваємо поговорити з дітьми по душах. Це призводить до того, що відносини стають формальними, а в емоційному плані між дітьми і батьками наростає прірву. Як же цього уникнути?
Вчені підрахували, що в середньому ми приділяємо спілкуванню з дітьми всього 12,5 хвилин в день. З цього часу 8,5 хвилин батьки відводять на різного роду настанови, зауваження і суперечки. На довірче дружнє неформальне спілкування залишається всього лише 4 хвилини в день!
Письменниця Джеймі Харрінгтон знайшла вихід з цієї ситуації, сформулювавши 4 питання, які потрібно задавати своїй дитині щодня. Джеймі розповіла про те, як їй вдається залишатися в контакті з дитиною при тому, що вона працює практично без вихідних: «У мене все менше часу, який я можу присвятити доньці. Але навіть будучи дуже зайнятою, я виділяю 15 хвилин для розмови по душам щовечора. Я вважаю, що, таким чином, я немов «залишаю двері відкритими», щоб у разі необхідності дочка могла поділитися зі мною тим, що для неї дійсно важливо. Не думайте, що кожен раз я отримую розгорнуту відповідь, часто дочка обмежується одним-двома словами, але буває і так, що ми виходимо на обговорення важливих для неї тим. Я задаю ці питання кожен день і уважно слухаю. Мені важливо знати, що моя дочка впевнена – я поруч».
Отже, ось 4 питання, які допоможуть вам зберігати з дитиною теплий душевний зв’язок, навіть якщо спілкуватися багато не виходить.
1. Як пройшов твій день?
Якщо спочатку дитина віджартовується чи відповідає односкладово – «погано», «нормально» і так далі, не потрібно влаштовувати йому допит і, що називається, «витягувати розповідь кліщами». Можна сказати: «Гаразд, не хочеш – не розповідай, але знай, що мені це цікаво. А ось я сьогодні робила те-то і те-то…». З часом дитина навіть сама замкнута, самостійна і потайна почне з вами ділитися тим, що у нього на душі. Перевірено на практиці! До речі, з чоловіками працює точно так само.
2. Як справи у твоїх друзів?
Можна запитати про конкретного друга, якщо ви знаєте про якісь події з його або її життя, а можна-про всіх друзів в загальному. Наприклад « » хто з твоїх друзів, по-твоєму, подобається мені більше всіх? Чому? Розкажи мені про свого найкращого друга. Які якості повинні бути у хорошого друга? Яку саму приємну річ твій друг робив для тебе? Ким зі своїх друзів ти пишаєшся більше за інших? Чому? Чи описував ти мене своїм друзям? Якби ти дізнався, що твій друг вкрав щось, що б ти зробив?» Як ви розумієте, це питання для різного віку, для різних випадків.
3. Що хорошого з тобою сталося за день?
Навіть в самий дощовий і похмурий день після контрольної з математики можна задуматися і згадати якісь маленькі приємності. А якщо не згадується, то взяти і придумати, як себе розважити і повеселити. Наприклад, незаплановано піти в кіно, пограти всією родиною в настільну гру або просто лягти і помріяти, де і як проведете відпустку або як мінімум найближчі вихідні. Такі фантазії виведуть і вас, і дитину з тяжких роздумів на хвилю позитивних емоцій.
4. Тобі потрібна моя допомога?
Всі ми знаємо, як важко часом просити допомоги. Дитина, яка не звикла отримувати допомогу по дрібницях, тим більше не звернеться до вас у більш складній ситуації, тому починати треба з малого – допомогти забратися в кімнаті, зробити уроки, вирішити якусь неоднозначну ситуацію. Не бійтеся розбалувати сина чи дочку, адже чим більше ви допомагаєте по дрібницях, тим вище ймовірність, що в разі серйозного конфлікту дитина прийде за порадою до вас. Втім, це не означає, що потрібно почати робити все замість дитини.
І ще невелика, але важлива порада: слухаючи розповідь дитини, не поспішайте виносити судження, коментуйте тільки тоді, коли вас про це попросять. Нехай ваші очі будуть на одному рівні (якщо дитина маленька нахиліться до неї, візьміть її на руки або просто сядьте поруч). Не ігноруйте тілесний контакт, обійміться, візьміть за руку. Якщо ви зараз в поганому настрої або у вас немає часу – чесно скажіть дитині про це і домовтеся, коли ви зможете поспілкуватися пізніше.
