Газета «Волинська правда» оприлюднила перелік найбільш граціозних костелів, – пише Терен. Так ось, у ТОП-7 римо-католицьких споруд України, на думку видання, увійшли:

• Костел Єльжбети. Церква Ольги та Єлизавети, 1903-1911 рр., Львів
• Костел Петра і Павла, 1616 р., Луцьк
• Собор Святого Юра, 1744-1764 рр, Львів
• Костел Св. Йосипа, 1886 р., Миколаїв
• Миколаївський костел, початок 20 століття, Київ

Воскресенський собор (колишній костьол єзуїтів), 1753-1763 рр., Івано-Франківськ та костьол Святого Станіслава, початок 20 ст., Чортків (Тернопільська область).

Костел Матері Божої, святого Розарія і святого Станіслава (саме таку повну назву має цей храм) вперше зведено 1610 року для монастиря домініканців. Костел і сьогодні виглядає як оборонний, а в давні часи ще й був оточений високими оборонними мурами з баштами, залишки яких і досі збереглися з тильного боку храму. То ж під час численних нападів татар за храмовими мурами переховувалося місцеве населення. Наприкінці 19 століття костел вже не вміщував усіх парафіян, кількість яких постійно зростала. Тому старий костел з частиною мурів частково розібрали, а на його місці стараннями Яна Саса-Зубжинського, польського архітектора, постав новий величний храм у стилі надвіслянської готики, який прикрашали скульптури святих. У 1914 році російські війська зняли та вивезли дзвони. Залишився лише один, найбільший, який окупанти не змогли зняти. Але і його через 3 роки вивезли німці, розбивши на частини і знявши. За два роки дзвони повернулися на своє місце. У 1941 році перед наступом німців костел і монастир підпалили, а майже всіх отців і монахів-домініканців замордували на околиці Чорткова. До 1946 року костел ще певний час належав римо-католикам. У 1947 році його передали православним, а у 1959 році перетворили на склад. Нині храм належить домініканцям, яким наприкінці 80-х років повернули цей костел.