Польським заробітчанам не вистачає звичайного українського хліба, масла селянського і справжньої ковбаски.
Тернополянка Олена Швець відносно недавно разом із сім’єю переїхала до Польщі. Ця країна розташована у Центральній Європі і доводиться нам сусідом. Прийнято вважати що менталітет поляків мало чим відрізняється від українського. Чи так це, а також багато іншого ви дізнаєтесь із нашої публікації.
«У Польщі частіше можна зустріти чоловіка зі списком продуктів у супермаркеті, у відділі дитячого одягу чи на ігровому майданчику»
– Чому Ви покинули Україну й обрали саме Польщу?
– Ніколи не прагнула жити в іншій країні. Так, хотілося побачити світ, але так, щоби змінити свій рідний Тернопіль, то ніколи. Тому наш переїзд був досить спонтанним. У якийсь момент чоловікові почали надходити пропозиції попрацювати за кордоном, зокрема і в Польщі. Ця країна стала для нас найоптимальнішим варіантом, так як вона є сусідньою державою, можна без особливого знання мови дати собі раду, і менталітет поляків не надто відрізняється від нашого.
Коли ж ми все-таки вирішили змінити наше звичне життя, визначилися з країною, потрібно було обрати місто. З таких варіантів, як Гданськ, Щецин, Познань, Вроцлав, ми зупинилися на Ряшеві (Жешув). Це місто знаходиться всього за 300 кілометрів від Тернополя.
– Багато хто стверджує, що проживання у Польщі мало чим відрізняється від України, хіба що разюча різниця у рівні достатку. Чи так це?
– Незважаючи на те, що ми знаходимось так близько, життя тут дуже відрізняється від того, до якого ми звикли. Почнемо з людей. Коли я їхала в Польщу, то мене лякало не надто приязне відношення поляків до українців, про яке на той момент почали говорити по телебаченню і писати в газетах. Але, на щастя, моя сім’я з таким не стикалася. Поляки дуже виховані та привітні люди. Протягом 5 років я жила в будинку на «Східному» і далеко не всі сусіди зі мною віталися. А тут з першого дня зі мною вітаються і навіть прощаються при виході з ліфта, в якому ми їздимо разом з сусідами. Люди більш відкриті і легко йдуть на контакт. Нерідко в магазині до мене підходять жінки за порадою, чи пасує їм одяг або яку сумочку краще обрати. На касах сидять працівники, котрі ніколи не кваплять, не хамлять, завжди посміхаються, жартують і бажають гарного дня.
– Чи люблять поляки відпочивати?
– Насправді вони велику увагу приділяють розвагам та відпочинку. Ряшів багатий на розважальні заходи, тут часто проводять пікніки, концерти, змагання. Влітку у нашому дворі часто організовували сімейні пікніки. Їх проводили у суботу і все було безкоштовно. Людей пригощали стравами з грилю, для дітей була розважальна програма, батути, клоуни робили дітям фігурки з надувних кульок, лунала музика. По неділях в одному з парків проводиться дискотека для людей похилого віку. Там можна почути пісні різних поколінь на різних мовах. Одні дідусі та бабусі «запалюють» на танцполі, інші сидять, пригощаються гарячими напоями з закусками, і все безкоштовно.
До речі, старість тут також відрізняється від тої, яку ми звикли бачити. Кожен день зустрічаю старших людей, котрі їздять на велосипедах, катаються в парку на роликах, часто можна побачити немолодих людей у кафе, у дорогих бутіках чи за кермом суперкарів. А от бабусь, котрі доглядають за внуками, я не так часто бачу, як в Україні. Що цікаво – цим часто зайняті татусі. Так-так, тут набагато частіше можна зустріти чоловіка зі списком продуктів у супермаркеті, у відділі дитячого одягу чи на ігровому майданчику. І взагалі, тут усіляко підтримують сімейні цінності.
«Наша дитина відвідує дитячий садок зі скандинавським підходом до виховання»
– Що найбільше вражає у Польщі?
– Особисто мене – інфраструктура. Зупинюся на тому, з чим безпосередньо стикалася. Щодо транспорту, то у нашому місті цілодобово курсують маршрутами комфортабельні автобуси. Вони дуже зручні, всередині завжди чисто, влітку прохолодно, а взимку тепло, людей небагато, лише зранку можна не знайти вільного місця для сидіння. Їздять вони часто і за розкладом, на кожній зупинці є табло з інформацією, о котрій годині буде той чи інший автобус. Квиток можна придбати у спеціальному автоматі або безпосередньо в автобусі, але не всі обладнані ними. Ціна звичайного разового квитка – 3 злотих (22 грн.), хоча вона може коливатися для учнів, студентів, пенсіонерів і в залежності від кількості зупинок та терміну дії квитка.
Також тут на високому рівні якість доріг, а якщо й виникають якісь проблеми, то їх відразу усувають у мінімальні терміни. Тож автомобільні подорожі тут дуже популярні, особливо в теплу пору року. У вихідні всі кудись їдуть і місто стає порожнім. Та й ціни на бензин тут на рівні з нашими, але рівень життя, заробітна плата в рази вищі.
– Розкажіть трохи більше про систему освіти у Польщі?
– Що стосується освіти, то можу сказати, що українських студентів у Ряшеві набагато більше, ніж наших заробітчан. Оскільки тут є кілька університетів різних напрямків підготовки, які охоче приймають закордонних студентів та ще й виплачують непогані стипендії. Також ми мали можливість ознайомитися з дошкільною освітою. Влітку нам вдалося без проблем влаштувати доньку в дитячий садок. Від самого початку знали, що це має бути приватний садок, так як у нього легше влаштуватися і відгуки зазвичай про них кращі. Тож наша дитина відвідує дитячий садок зі скандинавським підходом до виховання, який обходиться нам приблизно у 700 злотих (5180 грн.) за місяць. У садочку є заняття з ритміки, логопедії та англійської мови, 5-разове харчування та щоденні прогулянки незалежно від погодних умов. Дітей у групі небагато – максимум 15-ть, з ними працюють троє осіб: вихователь, вихователь-логопед і няня. В обід є година для сну, але діти самі вирішують, чи хочуть іти спати.
– А як щодо медичного обслуговування?
– З цим у Польщі не все гладко. Кажуть, що не вистачає кваліфікованих фахівців, так як багато їде до сусідньої Німеччини, де заробітки на порядок вищі. Якщо людина не застрахована, то прийом лікаря у середньому обійдеться в 150 злотих (1100 грн.). У нашому випадку страховку на всю сім’ю оплачує роботодавець. Тож прийом у лікаря, більшість обстежень і деякі ліки є безкоштовними.
– У скільки обійдеться нерухомість у Польщі?
– Ціни на оренду кімнат і квартир у Польщі залежать від декількох факторів: величини населеного пункту, віддаленості від центру міста, стану житла, наявності ремонту, наявності або відсутності меблів, оснащення сучасною побутовою технікою, розміру (метражу) і кількості кімнат. Найдорожче житло, як і в будь-якій країні, у столиці (не тільки у Варшаві, а й у Кракові – столиця Польщі до 1795 року) І у великих містах – центрах воєводств. Якщо говорити про Ряшів, то придбати тут квартиру можна від 200 тис. злотих (1,4 млн. грн.), оренда в середньому складає 1800 злотих (13400 грн.)
– На який рівень доходу можна розраховувати в Польщі?
– Заробітні плати залежать від регіону. Тому за одну і ту ж роботу в різному воєводстві можна отримувати різні оплати. Наприклад, найвищі зарплати отримують у Варшаві, а одні з найнижчих – у Любліні та Підкарпатському воєводстві. У тих, хто працює в сільськогосподарській сфері та в сфері послуг, зарплати виходять приблизно на 20% нижче середніх. IT-сфера – 8000 злотих (59 200 грн.), далекобійники – 5000 злотих (37 000 грн.), офіціант або повар – 2500-3000 злотих (18 500-22 200 грн.).
«Дуже не вистачає звичайного українського хліба, масла селянського і справжньої ковбаски»
– Яка вартість споживчого кошика?
– Ціни на споживчі товари в Польщі є одними з найнижчих у Європі. Вони також суттєво нижчі за ціни на продукти в українських супермаркетах, особливо на імпортні товари, м’ясо та молочні вироби. Додаткова можливість зекономити під час шопінгу в польських супермаркетах – скористатися знижками та акційними пропозиціями, що містяться у спеціальних промоційних газетках.
Ціни на сезонні товари, наприклад овочі та фрукти, можуть змінюватись залежно від пори року. Ціни на продукти буду вказувати за 1 кг: помідори – 51 грн., картопля – 9 грн., капуста – 11 грн., гриби (печериці) – 60 грн., банани – 35 грн., апельсини – 25 грн., молоко – 14 грн., твердий сир – від 111 грн., масло – 185 грн., м’ясо – від 66 грн., риба – 148 грн., хліб – 14 грн.
Багато з нас часто купують ті чи інші польські продукти, і вони здаються нам дуже смачними. Але коли ти тут, то дуже не вистачає звичайного українського хліба, масла селянського і справжньої ковбаски. А ще тут картопля не така смачна, як наша. А ось для прихильників здорового харчування в Польщі можна знайти все необхідне. У простому супермаркеті можна купити і рослинне молоко різних видів, пророщені зерна різних культур, шоколад, вафлі, печиво без цукру, різноманітні замінники цукру, продукти без глютену, молочні продукти без лактози і багато іншого.
– Харчуватися не вдома – дорого?
– Якщо ви не любите самостійно готувати і плануєте регулярно відвідувати заклади харчування, то це може суттєво зменшити ваш загальний бюджет. Комплексний обід у звичайній їдальні коштує від 12 злотих (90 грн.). Якщо відвідувати кафе навіть один раз на день і платити за сніданок, обід чи вечерю в середньому по 10 злотих (74 грн.), то за місяць ви витрачатимете щонайменше 300 злотих (2220 грн.).
– Додому хочеться?
– Знаєте, проживаючи у Польщі, я побачила тут багато плюсів і переваг, але є один жирний мінус – це не Україна. Хочеться, щоби в нас було не гірше. Але для цього кожен повинен почати будувати нове суспільство з себе. Вірю, що Україна відродиться і наші працьовиті й розумні люди будуть працювати на благо власної держави за достойну платню. Все-таки хочеться, щоби моя дитина здобула освіту і виросла на рідній землі, в оточенні близьких їй людей, а не тут, на такій чудовій землі, але чужині.
Джерело: Тижневик “Номер один”
