Тернопілля багате на цікаві і надзвичайні села. Подорожуючи по області я помітила, що майже кожний населений пункт тут має свою родзинку. Одні прославилися старовинною і захоплючою історією, про інші розповідають давні легенди, деякі можуть зацікавити архітектурою чи природою. А є такі, що стали відомими завдяки зусиллям своїх жителів.
Про надзвичайні скульптури невеличкого села Чагарі Гусятинського району я чула протягом декількох років, розглядала фотографії, які періодично з’являлися в мережі. Вони здавалися ілюстацією до старої напівзабутої казки з далекого дитинства. А одного разу ми поверталися до Тернополя, і прозвучала пропозиція їхати через Чагарі. Я навіть не відразу зрозуміла, що це ті самі Чагарі, про які я мріяла.
При в’їзді у село нас зустріли ставки з надзвичайними краєвидами і скульптура яка захоплює уяву, ще таких вїздних знаків я не зустрічала. Всіх приїзжих зі сторони Гусятина вітає цікава команія : лебеді, риба, галантний сом в капелюсі та метрова жабка зі своїми п’ятьма копійками, яку так і хочеться погладити.
Село виявилося і справді маленьким, як я потім дізналася тут проживає близько 260 жителів. Проте завдяки своєму односельчанину стало знаменитим на всю країну. Колись тут проводили Всеукраїнський фестиваль сільської молоді “Купальська феєрія” і встановили три унікальних скульптурних композіції. Дві на в’їздах, такі собі знаки з назвою села та в центрі фонтан. Зараз нажаль фестиваль вже не проводять, лише фігури приваблюють туристів і подорожніх, які полюбляють фотографуватися з ними.
В центрі села притягує погляд фонтан, наразі він не працює, проте виглядає просто фантастично. Архангел Михаїл, який летить головою вниз, пронизує чи то змія, чи то дракона з великими зубами, при цьому він відкриває велику книгу дітям, де на сторінці написані слова Тараса Шевченка. Тут на стінках басейну є і табличка з іменем митця, виявляється це Степанов Олексій створив цю красу.
На іншому кінці села ще одна скульптурна композиція чекає на подорожуючих. Вона насправді дуже велика і зроблена з надзвичайною майстерністю. Мені здається що це велике дерево-оберіг села, який може прихистити в дощ чи спеку, такий собі мудрий володар лісу. І разом з ним цікава пара, хлопець грає на сопілці для дівчини, може вона лісова Мавка, яка прийшла зачарована музикою.
Чагарі мені дуже сподобалися, мальовниче село з унікальними скульптурами, яке притягує туристів і подорожуючих. Сподіваюся що з часом його жителі знайдуть можливість і відродять фестиваль, адже цей край заслуговує на те щоб про нього дізналося як найбільше людей.
Джерело: vposhukupryhod.blogspot.com
