У Золотому потоці стоять руїни родинного замку роду Потоцьких. Саме Потоцькі дали і назву цьому селищу. Кажуть, що у потічках дійсно колись мили золото. Пізніше нові власники селища, ймовірно в 1838 чи 1840 роках, побудували тут невеличкий, але дуже елегантний палац та заклали липовий парк навколо. На той час дідичем Золотого Потоку був Ольшевський. Сьогодні споруда більш відома як палац Влодзімежа Гнєвоша.

Найбільше палац зазнав руйнувань під час другої світової війни. В 1947 році його відремонтували, але найбільшу красу – портики, вже не відновлювали, тому палац почав виглядати, як звичайний будинок і тільки вікна з арками нагадували про минулу красу. Яким був палац можна побачити на старих світлинах, зробленими до 1939 року. Залишилась неушкодженою хіба кам’яна дорога до головного входу.

Сьогодні у цьому будинку центр дитячої творчості, то б то опікуватись станом будівлі мало б Міністерство освіти. Але прогресивна Золотоплтіцька громада змогла провести ремонт палацу за рахунок коштів субвенції з державного бюджету на здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій. Ремонт запланували ще у 2016 році. Але не просто ремонт, а майже реконструкцію головного входу у палац. Назвали це “Капітальний ремонт будівлі центру позашкільної роботи з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) смт Золотий Потік Бучацького району”. Мета чудова – “створення безмежних можливостей для виховання дітей, підлітків і молоді, які відкриють для кожного з вихованців простір для розвитку”. Результат – мені сподобався. Колони, дах над верандою, чудові вигнуті симетричні сходи – кажуть, що до центру творчості вже приїзджають молоді пари на фотосесії. Добре, що і вікна і двері у колір дерева, якщо ще вистачить коштів на штукатурку і покраску корпусу будівлі, то отримаємо справжню туристичну родзинку, а не руїну. Тоді екскурсійні групи з Бучача зможуть доїхати і побути у селищі з такою дивною назвою “Золотий потік”, побачити атмосферний замок, який ще непогано збережений та палац, подібний на палац.

Джерело: TeNews