Ухвалення законопроекту відбулося лише з другої спроби, оскільки під час першої були присутні не всі депутати. Отож, законопроект підтримали 228 парламентарів. Нещодавно «Всеосвіта» детально розповідала про зміни, які принесе законопроект, у разу його ухвалення.
Тепер, в разі підписання документу Президентом, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, фінансові стягнення накладатимуться на працівників навчальних закладів, що приховували факти цькування. Потенційний розмір штрафу за замовчування булінгу – від 20 до 200 неоподатковуваних мінімумів (тобто від 340 до 3400 грн). За перший зафіксований випадок цькування фінансове покарання складатиме 20–50 мінімумів громадян, при повторній реєстрації аналогічного штрафу стягнення сягатиме вже 100–200 неоподатковуваних мінімумів.
В ухваленому документі керівників освітніх закладів зобов’язують розробити та оприлюднити план заходів, направлених на протидію булінгу. Також директори повинні будуть розглядати скарги від учнів та їхніх батьків щодо цькування та контролювати процес вирішення таких конфліктів.
Нагадаємо, штрафуватимуть лише тих осіб, які можуть безпосередньо вплинути на явище цькування, і автори документу вважають цими людьми батьків та вчителів.
Закон України «Про освіту» віднині міститиме тлумачення терміну «булінг»:
Булінг – це моральне, або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення.
До кого звертатись, якщо керівництво школи проігнорує заяви про факт булінгу? З 1 січня 2019 року, розпочне роботу служба освітнього омбудсмена – органу, до якого зможуть звернутися громадяни, аби сповістити про порушення в освітній системі.
На жаль, проблема булінгу – вкрай розповсюджене явище на теренах України. І хоча навіть на держаному рівні створюється інформаційна підтримка та різноманітні проекти для протидії знущань, згідно з відомостями ВОЗ, Україна входить до першої десятки європейських країн за поширеністю булінгу серед 11–15-річних дітей. За цими показниками вона залишила позаду не лише найбільш соціально високорозвинені Данію чи Норвегію, але й, до прикладу, Угорщину та Грецію.
