За вікном перше вересня, всі говорять про прихід осені, а в Тернополі… цвітуть каштани. Звичайно, не всі і не всюди, але де-не-де серед коричневого, спаленого, покрученого від мінуючої молі каштанового листя виглядають ніжно-зелені пагони зі свіжими листочками та тонкими делікатними білими свічками.

Найбільше таких аномально-розквітлих дерев на вулицях Дружби, Миру, Руській. Тішиться цвітом і каштан на розі Театрального скверу, через дорогу від універмагу. Долучився до товариства шанувальників аномалій і каштан на майдані Перемоги, якраз навпроти «Тайстри» – колишнього (не побоїмося такої гри слів) магазину «Каштан».

Наявність свічок каштанового цвіту зовсім не за сезоном, що останніми роками стало в Тернополі вже навіть звичним явищем, фахівці пояснюють різними факторами, починаючи від ураження дерев тією самою мінуючою міллю і закінчуючи змінами клімату. Хоча, скажімо, минулої осені так само аномально, восени, цвіли і деякі плодові дерева.

Але тернополяни здебільшого ні цими природніми явищами, ні їхніми причинами особливо не переймаються – поспішають собі повз весняні зелені вересневі гілки із білим цвітом у своїх важливих буденних справах, часто навіть голови не підіймаючи догори, аби щось таке незвичне помітити.  І можливо, тільки невиправні романтики, звертаючи уваги на цвіт, на сезон, на дати в календарі та шукаючи у всьому причинно-наслідкові зв’язки, починають бачити у цьому то знаки щастя, яке от-от для нас усіх настане, то нестримного палкого кохання, яке впаде на нас вже скоро, наче сніг на голову. І зовсім не дослухаються до думок песимістів, які у аномальному каштановому цвіті вбачають якщо не кінець світу, який вже з хвилини та хвилину наближається, то, принаймні, свідчення того, що «все погано, погано, погано». Кому з них легше живеться, важко сказати, але квітучі каштани у вересні, це погодьтеся, таки дуже красиво, незвично і надзвичайно симпатично. І наче справді розумієш, що весна колись таки прийде)))

Олена Лайко, “Тернопільська Липа”