Протягом останнього місяця редакція “Нової української школи” отримувала десятки повідомлень від батьків першокласників і вчителів про матеріальну неготовність класів до 1 вересня. Про те, що області ще не до кінця використали субвенцію НУШ, зазначала і міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час Серпневої конференції в Києві. За її словами, лише 44,1% з 1 мільярда гривень повністю використані.
За децентралізованою системою управління, яка зараз існує в Україні, державні субвенції потрапляють в обласний бюджет, після чого розподіляються обласною радою серед місцевих бюджетів, а потім – місцевими радами серед шкіл. Отже, саме від оперативної роботи рад і залежала вчасність забезпечення шкіл. Якщо місцева рада не збиралась на сесію чи не проголосувала за розподіл субвенції і виділення співфінансування, це автоматично відтерміновувало проведення закупівель. Це і спричинило велику затримку в багатьох ОТГ, районах і містах обласного значення.
Також на затримку вплинули запізні оголошення тендерів і їх відміна через відсутність пропозицій від виробників. Тепер же, коли чимало управлінь заразом терміново проводять закупівлі, виробники заявляють про неможливість зробити таку кількість товару в стислі терміни. По всій Україні управління освіти отримують сповіщення від виробників про затримку поставок через завеликі замовлення.
Кожен випадок невчасного забезпечення шкіл потрібно розглядати окремо – і найоперативнішу інформацію знають у школах і управліннях освтіи. Проте ми спробували подивитися на ситуацію зверху, аби загалом її оцінити. Тому запросили інформацію в обласних управлінь освіти щодо використання субвенції і дофінансування, яке, згідно з Постановою Кабміну, обов’язково мало бути.
Оцінити ситуацію вдалося частково – не від усіх областей вдалося отримати повні дані. Деякі надсилали лише загальнообласні дані щодо використання субвенції, інші – статистику щодо всіх ОТГ, районів і міст обласного значення. Деякі ж взагалі на відповіли на наші запити про публічну інформацію – як-от Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Тернопільська і Чернівецька (сповіщення про збільшення терміну розгляду запитів ми не отримували).
В інформаційних запитах ми запитували про обсяги виділених коштів субвенції і співфінансування в області загалом та районах, ОТГ і містах обласного значення окремо; розподіл субвенції і дофінансування між дидактичними матеріалами, меблями і мультимедійним обладнанням; стан використання субвенції і співфінансування в області загалом і окремо в районах, ОТГ і містах обласного значення.
Нижче публікуємо всю інформацію, яку маємо на сьогодні. Також у Міністерстві освіти і науки нам вдалося отримати дані, що області подавали перед Серпневою конференцією в Києві.
Оскільки нам не вдалося отримати повну інформацію, і вона постійно змінюється, ми надалі надсилатимемо запити на публічну інформацію, співпрацюватимемо з МОН і Державним казначейством та оновлюватиме дані. Про зміни обов’язково напишемо на нашій сторінці у Facebook.
Нагадуємо, що і ви можете надсилати інформаційні запити, щоб контролювати ситуацію у своєму місті, районі чи ОТГ. Інструкція, як це робити, є за цим посиланням. Будемо вдячні, якщо поділитеся з нами відповідями – це важливо для оперативного інформування. Надсилайте документи на novashkola2018@gmail.com.
Як читати таблиці
1. Кожне посилання – це окремий документ, в якому міститься вся інформація, що ми маємо про ту чи іншу область. Часом це лише зведені для всієї області дані, іноді – таблиці про використання субвенції та співфінансування в районах, ОТГ і містах обласного значення.
2. Щодо кожних даних зазначено дату, станом на яку подано інформацію. Оскільки ми отримували відповіді на інформаційні запити протягом двох тижнів, то й дати всюди різні.
3. Більша частина інформації отримана сайтом НУШ. Поряд з інформацією від МОН у дужках зазначено “дані МОН”.
4. Дані щодо використання субвенції отримували різні. Деякі області у відповідях зазначали профінансовані видатки. Профінансовані – означає кошти, уже спрямовані на виконання бюджету (тобто для їх використання вже проведено, оголошено чи от-от буде оголошено тендери і допровогові закупівлі).
Частина областей додавала інформацію щодо касових видатків. Це – кошти, які з рахунків місцевих органів самоврядування вже заплачені за поставлені і прийняті товари. Нюансом цієї цифри є те, що якщо виробник затримує поставки, отримує кошти тільки за поставлений товар –отже на цей час касові видатки будуть меншими за обсяг коштів, що врешті має отримати виробник. Наприклад, з обіцяних 100 парт завезено тільки 50, отже і оплата за решту меблів відбудеться пізніше, хоча вони гарантовано з’являться в школі, адже виробник і державна установа пов’язані договором.
Інші області не уточнювали, яку саме інформацію подавали, користуючись формулюванням “використано”. У цьому випадку ми не можемо знати напевне, які саме видатки маються на увазі – профінансовані чи касові.
- Вінницька область
- Волинська область (не відповіла на запит про публічну інформацію)
- Дніпропетровська область
- Донецька область
- Житомирська область (не відповіла на запит про публічну інформацію)
- Закарпатська область
- Запорізька область
- Івано-Франківська область (не відповіла на запит про публічну інформацію)
- Київська область
- Кіровоградська область
- Луганська область
- Львівська область
- Миколаївська область
- Одеська область
- Полтавська область
- Рівненська область
- Сумська область
- Тернопільська область (не відповіла на запит про публічну інформацію)
- Харківська область
- Херсонська область
- Хмельницька область
- Черкаська область
- Чернівецька область (не відповіла на запит про публічну інформацію)
- Чернігівська область
- Київ