Альона Богомол займається вихованням дітей. Але в декреті відвідує тренінги для жінок, ходить на фітнес. Парам бажає лише любові, адже де вона панує, там є все – і здоров’я, гарний настрій, і справжнє родинне щастя, – пише 20 хвилин.
Життя з чоловіком, який постійно на службі, не дуже легке та солодке. А особливо, коли він – генерал. Хоча, з іншого боку, якщо в сім’ї живе любов, то ритм життя і робоча завантаженість відходять на другий план.
Ми продовжуємо цикл публікацій з рубрики «Жінки відомих Тернополян». Адже насправді про надійний тил знаних у місті персон мало що відомо.
Начальника Головного управління Нацполіції в області Олександра Богомола знають чи не всі жителі Тернопільщини. Нещодавно йому присвоїли звання генерала поліції третього рангу.
Пліч-о-пліч з головним поліцейським Тернопілля – завжди його дружина Альона Богомол. Разом вони вже дев’ять років. За цей час пережили немало. У спілкуванні з журналістом «RIA плюс» жінка із власного досвіду розповіла про те, як будувати стосунки з чоловіком, який постійно на службі, та як почуватися щасливою у шлюбі.
До одруження пара зустрічалася п’ять років. Спочатку жили в цивільному шлюбі. А вже потім офіційно зареєстрували стосунки. Рішення було виваженим і добре обміркованим, зауважує співрозмовниця. На момент знайомства пан Олександр уже працював у правоохоронних органах, щоправда на іншій посаді. Тато Альони – колишній міліціонер. Тому до такого ритму життя тернополянка звикла вже з дитинства.
– Я пам’ятаю, що мама мусила брати на себе більшість домашніх обов’язків, бо служба відбирала в тата майже увесь час. Саме тому, певно, підсвідомо я була готова до того, що і в нас з чоловіком життя буде непросте. Але я покохала Сашу всією душею, і зараз його дуже сильно люблю і поважаю. Розумію і цілком сприймаю той факт, що робота в нього – на першому місці. Без перебільшення, він обожнює справу, якою займається, він цим живе, я не знаю більшого трудоголіка. Чи то будні дні, чи вихідні, чи святкові він у будь-який час готовий іти на службу. Навіть зараз, коли займає керівну посаду, особисто їздить на виклики зі своїми співробітниками та хоче бути в курсі кожної справи. Він співпереживає потерпілим і щиро прагне розкрити кожний злочин.
Розуміючи специфіку роботи чоловіка, жінка навчилася за роки не задавати зайвих питань. Загалом про роботу вдома подружжя намагається не говорити. Часом лишень проскочить якась фраза.
– Він майже нічого не розказує, хіба щось його дуже зачіпає чи просто хоче виговоритись. Адже, погодьтесь, сильним людям також важко все тримати в собі. Я розумію, що Саша хоче вберегти мене і дітей від робочого негативу. Тому я не лізу в його справи. А якщо він щось в загальних рисах розповідає, завжди намагаюся знайти слова підтримки. Я вірю, що він з усім впорається якнайкраще і цю віру намагаюся вселити і в нього. Насправді ми всі повинні завжди вірити в краще, уявляти це, і наші думки, без сумніву, матеріалізуються.
Навіть у розмові відчувається, як сильно наша героїня цінує та поважає свого чоловіка, а в кожному її реченні відбивається життєва мудрість. Для жінки це – вже другий шлюб. Минуле навчило зовсім по-іншому дивитись на життя, каже вона.
– Коли вдруге одружувалася, я розуміла, на що йду. Знала, що чоловік весь час на роботі. Недаремно жартують, що в таких сім’ях і дружини перебувають на службі, щоправда, вона в них вона дещо інакша. Я з повагою ставлюсь до вибору коханого. І з радістю ловлю кожну можливість, коли ми просто можемо побути разом, – акцентує співрозмовниця.
Альона зізнається, що вона, як і кожна жінка, мріє про романтику, хоче хоча б раз у тиждень вийти на прогулянку всією сім’єю.
– Коли стосунки в нас тільки зав’язувалися, Саша був дуже романтичний. Він так культурно, елегантно питав у мене дозволу просто написати повідомлення чи запрошував на побачення. Навіть вірші писав. Це був надзвичайно солодкий та пам’ятний період у нашому житті, – із посмішкою на обличчі згадує вона. – Звісно, робочі будні десь з’їдають ту пристрасть, але ми робимо все, аби підтримувати вогонь кохання у наших серцях. Як тільки є нагода, ми разом з дітками йдемо в парк чи просто в кіно, поїхати кудись не завжди вдається, але хоча б недалеко від міста, їздимо. Чесно кажучи, навіть неважливо, куди ми йдемо чи їдемо, головне – що нам добре разом. Часом навіть підемо десь кави випити, сядемо, починаємо говорити і відчуваємо, на скільки це класно забути про всі буденності хоча б на пару годинок, а просто присвятити час самим собі.
Головою сім’ї, безапеляційно, є чоловік. Хоча всі рішення пара приймає разом. Альона розповідає, що вона завжди дослухається до думки чоловіка, він для неї – взірець мудрості, сильного духу та надзвичайної сили волі. Натомість і пан Олександр завжди чує думку дружини. Коли цей обмін думками є взаємним та гармонійним, тоді спільними зусиллями можна вирішити будь-яку ситуацію.
Нині Альона перебуває в декретній відпустці. Раніше працювала в банку. Крім виховання дітей, жінка намагається приділяти час і власному розвитку. Вона любить йогу та фітнес. Невеличкі фізичні навантаження, каже, допомагають пробудитися, привести тіло в тонус та покращити самопочуття.
А ще Альона дуже любить мотиваційні тренінги для жінок. Тож регулярно відвідує зібрання у «Best Mama club».
– На тих зустрічах я зрозуміла, що поради психологів часто збігаються із моїми поглядами на життя, на стосунки з чоловіком чи на виховання дітей, – продовжує вона. – Наприклад, я вкотре переконуюсь, що жінка має просто колосальний вплив на свою другу половинку. Якщо вона вірить у свого чоловіка, якщо довіряє та підтримує його, то він досягне успіхів в будь-якій сфері. Коли поруч є надійне плече, то в людини просто крила виростають. А ще важливо, аби жінка дала чоловікові право розкритися. Не треба нам все звалювати на свої плечі, хай він допомагає, хай бере участь у всіх сімейних процесах, хай відчуває, що він потрібен, що його роль надзвичайно важлива. Ми вдома, приміром, намагаємось все робити разом. Якщо у чоловіка вихідний, то прибираємо у помешканні разом.
На думку співрозмовниці, щастя люди створюють самі. Якщо в сім’ї є любов, то партнери будуть і здоровими, і щасливими.
– Якою б не були робота чи фінансовий стан, треба разом щось планувати чи змінювати. Потрібно завжди підтримувати один одного, тоді вдома буде порядок. Я не хочу нікого повчати, просто ділюсь своїм досвідом, – додає Альона. – А ще корисно разом більше посміхатися. Я люблю чоловіка за те, що він компанійський, дуже щирий та відвертий з усіма людьми. І в нього просто феєричне почуття гумору, тому нам сумно не буває (посміхається).
Наостанок жінка додає, що, як і всі, має багато мрій. Подорожувати, вивчати світ, вдосконалюватися… Та найбільше її бажання – аби все було гаразд з рідними.
– Сім’я – це моє все, я цим живу, мій чоловік, мої діти, мої батьки, мої друзі… – це безцінне. Я щиро бажаю, аби всі тернополяни мали поруч близьких по духу і рідних серцю людей, – завершує героїня розповіді.