І це проблема не тільки вітчизняних водойм, а й світового рівня. Так як рибні запаси в Світовому Океані вкрай виснажені. Виною цьому: браконьєрство, надмірний промисловий вилов і забруднення навколишнього середовища. Експерти організації посилаються на дані Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), які говорять, що 90% морських рибальських промислів вже освоєно. З них 60% активно використовуються, а запаси ще 30% виснажені або близькі до цього.
В українських водоймах, в основному, загроза перелову, нависла над хижою річковою рибою. Саме її популяція сьогодні особливо чутлива і потребує відновлення.
За твердженням вчених 90 відсотків видів великих хижих риб вже ніколи не зможуть відновитися до колишньої чисельності – в тому числі, щука, судак, сом.
Так, і зграї мирної «білої» річкової риби сильно зменшилися. За даними фахівців Інституту зоології ім.Шмальгаузена, традиційного для українських водойм ляща в порівнянні з 1991 роком залишилося не більше 25%, сазана, жереха 10%. А таки види, як чехоня та линь стали дуже рідкісними.
Рибні ресурси в Чорному морі серйозно підірвані. Особливо це відчуває на собі прибережний лов. Забруднення промисловими і побутовими стоками, нераціональне ведення рибного господарства і неналежна охорона водних живих ресурсів поставили багато видів риби на грань виживання. В першу чергу це торкнулося цінних видів риби: чорноморська камбала катран, скумбрія, сарган, кефалеві види, морський судак … Значної шкоди завдає і браконьєрство, яке за останні роки досягло загрозливих масштабів, придбавши ознаки організованої злочинності. Зараз вітчизняні браконьєри виловлюють залишки вимираючих представників осетрових риб.
Азовське море – це світова рибна перлина, яка ще недавно в 6,5 разів перевершувала за рибопродуктивністю Каспійське море. Українські екологи стверджують, ще нещодавно рибні запаси здавалися практично невичерпними, проте сьогодні загибель Азовського моря здається неминучою через безперервне варварське знищення риби. Для вилову у повноцінному промисловому масштабі залишилось лише три види риби: тюлька, бичок та хамса, інші виловлюються в мізерній кількості.
В останнє видання Червоної Книги України, в 2009 році, увійшло понад 70 видів вітчизняної аборигенної риби, як зникаючі види.
– Дуже важливо про це пам’ятати під час нересту, який буде проходити на наших водоймах в період з 1 квітня по 9 червня (включно) 2018 року, – закликають в Асоціації рибалок України – У цей відповідальний для риби час необхідно бути особливо уважними до навколишнього нас природного середовища, дотримуватись Правил рибальства. Якщо ви стали свідком правопорушення на воді, просимо невідкладно повідомляти про це в природоохоронні та правоохоронні структури. Адже від того як пройде нерестова компанія залежить майбутнє наших водойм і кількість риби в них!
Все в природі взаємопов’язано. Зникне риба водойми перетворяться на затхлі мертві канави.
Але це ще не всі втрати, які будуть чекати людей через 30 років, якщо вони не змінять своє ставлення до природи. За помірним прогнозом ООН, до 2050 року населення Землі збільшиться на третину – до 9 мільярдів чоловік. І це ще помірний варіант розвитку подій. Якщо способи виробництва їжі і харчові переваги людей не зміняться, то людство зіткнеться з браком продовольства. Зараз для потреб сільського господарства використовується 50 відсотків земель, де можливо виростання рослинності. Через надмірне використання грунту він виснажуються і забруднюються. Плюс поверхневі води (озера, річки, болота) і океани забруднюються величезною кількістю добрив. А виробництво і транспортування їжі є причиною 30 відсотків всіх антропогенних викидів парникових газів, що веде до зміни клімату.
– Так що, сільське господарство має стати відповідальним, його потрібно вести екологічно сталими способами – говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков – А для того, щоб з світового океану не зникла риба, потрібно зберігати її природні місця існування. В першу чергу – природні нерестовища. Не вирубувати ліс вздовж річок, не забруднювати самі водойми і прибережну водоохоронну зону. Рибалки повинні дотримуватися правил рибальства на водоймах, не допускати браконьєрства. У наш час природа дуже вразлива до господарської діяльності, вона стала залежною від людини. Тому не треба забувати про відродження практики штучного зарибнення внутрішніх водойм та морів аборигенними видами риби.
