І ось Сергій Франів — на лаві підсудних. Поки що відбулися лише підготовчі засідання, розгляд по суті розпочнеться 5 лютого у Бучацькому районному суді. Щоразу на засідання приїжджають близько сотні небайдужих людей, щоб своєю присутністю спонукати суд до прийняття справедливого рішення.
— Розкаяння водія я спершу сприйняв щиро, думав, що він справді піде на співпрацю зі слідством, але бачу, що фальшивив — нині в суді відкидає обвинувачення, не визнає своєї вини, — зазначив батько загиблого пан Ігор. — Каже, що наїхав на мого сина, але заперечує, що перевищив швидкість та що був напідпитку. Тієї ночі він повертався з друзями із весілля. З місця аварії утік, з’явився в поліцію більш як через добу, на той момент вже був тверезий.
Хлопці, котрі їхали з ним в авто, спершу свідчили, що водій випивав, що їхав на високій швидкості, проте згодом під час очної ставки змінили покази. Слова жалю з вуст Франіва в апеляційному суді — не більше, ніж хитрий хід за порадою адвокатів. Свідченням цього є й факт про телефонні погрози підсудного свідкам по справі із СІЗО. Про погрози повідомлено слідчому та в суді. Мати підсудного приїжджає на засідання з двома десятками односельців, серед яких — їхні родичі.
Коли мій адвокат заявив у суді про цивільний позов, вона почала обурюватися, що, мовляв, я хочу забрати у них хату. Тоді я взяв слово і сказав перед судом, що суму, котру суд вважатиме за потрібне для компенсації моєї болючої втрати, віддам на благодійність. Жодна копійка з рук Франіва мені не потрібна. У мене забрали найцінніше — єдиного сина… Торік у Бучачі була резонансна аварія, в якій загинув начальник відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації Тарас Козира. То, як розповідають у районі, водій-винуватець аварії відмовився від адвоката, сказав, щоб його судили за законом. А з боку Франіва — жодного каяття…
Я в цьому переконався — дивиться на мене в суді і нахабно підсмішковується, а у мене розривається серце від болю… Його адвокати навіть подавали клопотання щодо закритого розгляду справи, та суд відхилив. Очікую на справедливе судочинство, не хочу, щоб водієві дали більше, нехай все буде за законом. Кожен може помилитися, але не кожен може визнати провину і покаятися…
Джерело: НОВА Тернопільська газета
