За твердженням класиків, вважається, що революції виносять на поверхню негідників. Саме негідники й авантюристи пожинають плоди революцій, здобуті у боротьбі ідеалістами. І саме вони можуть дискредитувати будь-яку ідею, швидкими темпами втрачаючи підтримку народу, – пише «TeNews.org.ua».
«Громадський рекет» як професія
Сумно констатувати, але Україна після Революції Гідності перетворилася на справжній «Клондайк» для представників «громадського рекету». Виявляється, це просто: за допомогою «громадської активності» вибивати вигоди для себе. А будь-які дії правоохоронців у відповідь називати «політичним тиском». Проте факти річ уперта, а вони свідчать, що останнім часом дедалі частіше псевдоактивістів ловлять на вимаганні, здирництві та шахрайстві.
Зокрема, кілька днів тому у Києві затримали «активістку» громадської організації Людмилу Котенко за вимагання в однієї із будівельних компаній 200 тис. дол. США. Саме в таку суму псевдоактивісти оцінили зменшення активності у протидії забудовнику. До цього вищезгадана організація стояла «на сторожі» інтересів народу. І це не поодинокий випадок. Кілька місяців тому київська прокуратура спільно з СБУ затримали голову Всеукраїнської громадської організації «Бюро з питань захисту екології та здоров’я». Встановлено, що затримана особа – так званий «еколог» – вимагав у підприємства щотижнево сплачувати «данину», за місяць набігало близько 200 тис гривень. У вересні 2017 року в Хмельницькому затримали членів «громадської організації», які промишляли здирництвом з підприємців і вимагали 10 тис. дол. США. На Львівщині затримано «журналіста-активіста» за вимагання коштів у чиновника Автодору.
І таких прикладів хоч греблю гати. Під виглядом «громадської активності» відбуваються шантаж, вимагання, здирництво. Саме тому, очевидно, хвилю сильного обурення серед громадських активістів викликала ініціатива змусити їх заповнювати електронні декларації. Тоді б довелося публічно декларувати мільйони невідомого походження, пояснювати, як їм, перебуваючи офіційно без роботи, сталих доходів вдається купувати квартири, дорогі машини, брендовий одяг.
Активісти по-тернопільськи: скандальні політики з олігархічних партій
У Тернополі теж є громадські активісти – люди, які турбуються про інтереси громади, демонструючи свою позицію з тих чи інших питань пікетами та зверненнями до міської ради. Однак, виявляється, до їх числа зараховують себе й професійні політики та представники різних політичних партій, які «провалилися» на минулих виборах, але й далі хочуть прорватися у хоч якусь раду. Незважаючи на те, що тернополяни своїми голосами, яких вдалося набрати не більше 70-90, показали своє ставлення до таких проектів, для них депутатський мандат залишається «ідеєю фікс». І вони намагаються хоч якось збільшити власний політичний рейтинг. Тому й маскуються під активістів, при цьому залишаючись політиками. Відтак, пробують займатися вже згаданим «громадським рекетом». Протестують проти всіх і вся. Їхній головний принцип: чим гірше у Тернополі, тим краще для нас. А головна мрія: на критиці та популізмі все таки проскочити у міську раду.
А що тернополяни? Тернополяни свідомі та мудрі. Вони не хочуть бути іграшкою ні політиканів, ні псевдоактивістів, і не ведуться на такі акції. Для них важливі інтереси Тернополя та тернопільської громади, а не політиків-невдах з олігархічних партій.
Микола Савченко
