Як розповіли у Мильному, тієї фатальної ночі Олег повертався до села з компанією друзів. Що стало причиною непоправного, встановлює слідство.
У селі Мильне Зборівського району досі не можуть оговтатися від аварії, що забрала життя 21-річного Олега Томашівського. Трагедія трапилася вдосвіта 22 жовтня у смт. Залізці. Близько 5-ої ранку до чергової частини поліції надійшло повідомлення про ДТП. На місце події виїжджала слідчо-оперативна група. За попередніми даними, водій автомобіля ВАЗ-21150, рухаючись вулицею Вишнівецькою, на повороті виїхав за межі проїжджої частини та врізався в дерево. Удар виявився фатальним… За кермом авто був Олег, він загинув на місці. У салоні на момент аварії перебувало четверо пасажирів, двоє з них отримали травми — садна, забої та інші ушкодження.
Як розповіли у Мильному, тієї фатальної ночі Олег повертався до села з компанією друзів. Що стало причиною непоправного, встановлює слідство.
— Дуже шкода хлопця, життя обірвалося в розквіті… Десять років тому помер його батько, мати сама виховувала двох синів. В Олега залишився старший брат. Мати загиблого працює у школі. Олег їздив на заробітки за кордон, останнім часом працював у Тернополі. Мав дівчину, мріяв про одруження, — зітхають односельці.
Висловити співчуття родині в день похорону приїжджали співробітники загиблого. Більше двох років хлопець працював на ТОВ «СЕ Борднетце-Україна», наймав у Тернополі квартиру.
— Ми разом працювали з Олегом, зустрічалися після роботи, прогулювались Тернополем. Перед тими фатальними вихідними планували піти постріляти в пейнтбол, проте він вирішив провідати рідних у селі. І вже не повернувся… — з сумом згадує товариш загиблого. — Олегову автівку занесло — або «зловив» узбіччя, або не впорався на швидкості… Перед тим цяпотів дощ, у нього були літні колеса. Олег був хорошим товаришем, спокійним, врівноваженим, його поважали на підприємстві. За два роки набув кваліфікацію, був старшим комплектувальником, відповідав за конвеєр. Керівництво підприємства забезпечило автобус і колеги їздили віддати шану Олегові. Коли поверталися до Тернополя — усю дорогу мовчали, ніхто слова не промовив. Це трагедія… І вже немає значення, куди він їхав, чому так сталося, товариша не повернути…
Джерело: НОВА Тернопільська газета