Ні для кого не секрет, що українські зірки часто підробляють на корпоративах та різних церемоніях. Не став виключенням і гуморист Сергій Притула, який не з чуток знає, що означає провести весілля.
Його байки давно розійшлися світом шоубізу, і сам ведучий завжди розповідає про це із задоволенням. Проте не завжди одному із кращих шоуменів країни (якщо вірити офіційним нагородам) все вдавалося так легко.
У 2001 році доля вкотре занесла Притулу у рідний Тернопіль, влаштувати весілля “порядним фермерам” у готелі. Ресторан був чималий, на два зали. Один для танців, інший – для застілля:
“І ось я, тамада, роздаю тости, сиплю жартами, розказую анекдоти, співаю весільні обрядові пісні, і все чудово. Коли закінчується перше застілля, я виводжу наречених на перший шлюбний танець. Дружби з дружками викладають з квітів у целофані серце, ставлять свічки, підпалюють їх. Наречений на руках заносить наречену, щоб вона не підпалила свою весільну сукню”.
Поки всі намагалися зосередитися на закоханих після значної кількості спиртного, нова “загроза” підкралася до гумориста несподівано: якийсь вусатий чоловік навідріз відмовлявся танцювати (пам’ятаємо: хто не скаче…той поганий тамада, якщо не змусив людей веселитися):
“Підходжу до якоїсь жіночки і кажу: “Тітку, та чого ви сидите? Там наречені до танцю запрошують”. А вона мені: “Я не можу, я в траурі”. Підходжу до четвертого, до п’ятого – те ж саме! І, о боже, – з 60 гостей 52 – у траурі! Виявилося, що ті наречені хотіли одружитися ще рік тому. Але буквально за тиждень до весілля помер хтось із боку нареченого – і вони перенесли весілля на півроку. Через півроку вони вже мали одружитися, але за тиждень до весілля помер хтось із боку нареченої. І вони знову все перенесли. І за тиждень до цього весілля в акурат вмирають двоє людей – по одному з обох сторін! Але молодята сказали: “Весіллю бути”, – згадує він.
“Дядько зайшов у зал, де було застілля, і сказав: “А-ну тихо всі! Слухайте сюди! Ще раз побачу, що хтось чіпає тамаду, відкручу голову! Він сердешник, вам шо – трупів мало?”.Друзі, після цього весілля пішло абсолютно інакше – так, танцювати вони не стали, але всі підходили та казали: “Боже, який хороший тамада!”, – іронізує він.
Але слід віддати належне тернопільській публіці: часто Притулу там добре розуміли, і коли він вже був добряче виснажений, хтось раптово міг прийти на допомогу. Принаймні, врятувати від косих поглядів:
