Ще минулого тижня учениця школи №27 Яна Сорока, як і її рідні, навіть не здогадувалась, що кількаденна поїздка у Туреччину принесе дівчинці світову славу. Вона зуміла здобути прихильність п’ятнадцяти журі у конкурсі “Міні-міс Всесвіт”, відтак додому повернулася з короною “Першої міні-принцеси-2011”. Однак, перемога у міжнародному конкурсі краси і талантів асоціюється у Яни скоріше не з популярністю, а з невеликою мандрівкою у невідане зарубіжжя, з яскравими і незабутніми враженнями, під якими дівчинка досі перебуває. Тепер восьмирічна тернополянка має право без попереднього відбору брати участь як в українських, так і міжнародних конкурсах.
– Право представляти Україну на міжнародному конкурсі «Міні-міс Всесвіт» донечка отримала після перемоги в Києві на «Міні-міс талант України». А першу свою перемогу вона здобула на “Міні-міс Тернопіль”, у травні, де виборола титул “Юна міс Тернопіль-2011”, – розповідає мати маленької красуні Любов Сорока. – Спершу взяти участь у міжнародному конкурсі нас cтримувала сума, яку потрібно було сплатити за проживання і харчування у готелі, не враховуючи витрат на дорогу, – 1800 євро. Щоб владнати фінансове питання, ми звернулися з листом-проханням у міську раду, але там отримали відмову. Чиновники сказали, що кошти на такі витрати не закладені у місцевій казні. Врешті, з грошима нам допомогли знайомі. Окрім того, на поїздці за кордон наполягав чоловік. Мовляв, невідомо чи трапиться ще колись така нагода. І ми з Яною подалися в Туреччину…
Реєстрація на участь у міжнародному конкурсі проходила в серпні. Загалом в одинадцятому фестивалі краси і таланту брало участь 35 красунь, з 13 країн світу. Зокрема Україну представляло троє дівчат, Росію – п’ятеро, Татарстан – восьмеро, а від Непалу і Латвії було по одній учасниці тощо. Умови конкурсу були майже подібними до вимог національного. Скажімо, якщо головною темою «Міні-міс талант України» була «Країна солодощів», то «Міні-міс Всесвіт» – «Королівство солодощів».
– На конкурсі сукні видавали усім дітям, а вже аксесуари, макіяж і зачіску вони разом з батьками підбирали на власний розсуд. Ми з донечкою вирішили створити образ цукерочки, як і на українських змаганнях, щоправда він був дещо видозмінений. Для цього сумочку зробили у формі труфеля. Доповнив образ і цікавий капелюшок. Серед конкурсантів також були “тістечка”, “морозиво”, “тортики”, – пригадує пані Любов. – А ще на дівчат чекали вихід у бальних сукнях і дефіле в одязі світових брендів.
Конкурс у Туреччині тривав упродовж п’яти днів. За цей час діти також репрезентували себе англійською мовою, розповідали, що символізує їхній національний костюм, експромтом відповідали на запитання суддів, демонстрували власні таланти протягом двох хвилин. Церемонія нагородження переможців проходила на п’ятий день, яких визначали за сумарною кількістю балів, які вони набрали протягом усіх етапів міжнародного дійства. Восьмирічна тернополянка виборола титул “Першої принцеси світу-2011” у молодшій віковій категорій.
– Чесно кажучи, на перше місце ми не сподівалися, – каже жінка. – Яна дотепер ще до кінця не усвідомлює власної перемоги. Для неї це – задоволення, яке вона отримала від самої участі у міжнародному конкурсі, від спілкування з іншими дітьми. Цікаво, що Яна без проблем знаходила спільну мову з дітьми з різних країн, а спілкувалася з ними за допомогою міміки і жестів. Зараз не маємо чітких планів, у яких конкурсах будемо надалі долучатися. Можливо, найближчим часом з Яною поїдемо на конкурс «Маленьке ангелятко», що незабаром проходитиме у Львові.
Після поїздки у Туречиину життя Яни проходить у звичному руслі: половину дня вона проводить у школі, а в позаурочний час відвідує заняття з танців, співу. Словом, кожний день у дівчинки розписаний. Коли знаходиться вільна хвилина, Яна присвячує її книгам, зокрема, любить читати “Кобзаря”. Школярка вважає, що кожний українець має прочитати цю книгу. Як і більшість її ровесників, Яні більше до вподоби заняття, де потрібно проявити творчі здібності, а саме – малювання, трудове навчання. Але це не заважає їй бути відмінницею з усіх предметів.
Й справді, Яні подобаються показові виступи і граційні дефіле на великій сцені, як розповідає Любов Сорока. Проте наразі Яна мріє пов’язати своє майбутнє не зі світовими подіумами, виснажливими відборами і численними кастингами, а з благородною професією лікаря. Жінка не береться прогнозувати майбутнє своєї доньки, каже, що підтримає будь-який вибір своєї дитини. Утім, час згодом розставить усе на свої місця, і хтозна, можливо колись Яна рятуватиме людські життя чи стане новим обличчям України…
Юля Квітка