Веломандрівки набувають все більшої популярності серед тернопільських туристів. Й не дивно, адже такий відпочинок поєднує у собі корисне з приємним. Подорожуючи велосипедом, можна побувати у тих місцевостях, де іншим транспортом не вдалось би проїхати, відкрити для себе багато цікавого і нового. Кожна поїздка залишає по собі море яскравих вражень, приємних спогадів і велику дозу адреналіну. Тож переваг і можливостей у велотуризмі – чимало.

Про власні подорожі на велосипедах і пристрасть до такого активного виду туризму розповіли тернополяни, які знають у цій справі толк.

Коли двоколісний транспорт – твій супутник

Велотуризмом активіст міської Велоасоціаіції, тернопільський журналіст Андрій Янович захопився п’ять років тому. Щороку двоколісним транспортом він вирушає у подорож на далеку відстань, загалом у літній період хлопець практикує три-чотири кількаденних веломандрівок. Зараз Андрій планує побувати і за кордоном.

– Якось з другом, яким до того часу повсюди їздили автобусом, вирішили придбати велосипеди. Купили їх в одного чоловіка близько за 800 грн. На той час це були хороші велосипеди для початківців, – пригадує Андрій. – Спершу я використовував велосипед тільки для подорожей. Згодом почав їздити ним містом, і на роботу зокрема. Відтоді велосипед став моїм постійним супутником.

Першу свою веломандрівку  журналіст разом із другом здійснив у Кам’янець-Подільський, яка тривала два дні. Найчастіше хлопець подорожує велосипедом по області. Також Андрій надає перевагу двоколісному другові, коли їде до батьків у Золочів, що на Львівщині. Відстань шляху до рідних 60 кілометрів – для нього не є перешкодою.Та найдужче він полюбляє мандрувати Карпатами.

– Якщо компанія надумала їхати вдалечінь, продуктивніше спершу добиратись потягом або автобусом задля економії часу. Наприклад, до Коломиї можна доїхати поїздом. Квиток коштує недорого – 13 гривень. А велосипед спакувати у чохол і безкоштовно перевезти, що передбачено залізничним законодавством. Маршрути подорожей слід обирати, взалежності від тривалості веломандрівки, і все детально розпланувати, – радить тернополянин.

Скажімо, для дво-триденної поїздки в Карпати може вистачити навіть 50 гривень, так званий велотур вихідного дня, при цьому не враховуючи наявності необхідного спорядження. А це, перелічує Андрій, – карімат, намет, спальник, наплічник.

Цього літа хлопцеві вдалася на славу веломандрівка у Крим, від якої він досі під враженнями.

– У подорож подався разом з двома друзями, у кінці травня. Потягом доїхали до смт. Новоолексіївки, а далі пересіли на велосипеди. Мандрували Кримом на двоколісному транспорті протягом 12 днів. Після цієї поїздки почав добре орієнтуватися у Криму. Адже ми проїхали все південне узбережжя Криму, – каже Андрій.

Увечері тернопільські туристи заїжджали в одне із кримських міст, де й розбивали намет. А на світанку знову вирушали в дорогу. Загалом вони накрутили педалями понад 800 кілометрів.

– Подорожуючи іншим транспортом, не вдалось би стільки побачити і одночасно активно відпочити. Це хороша нагода насолоджуватись краєвидами і чистим повітрям, окрім того, чудова можливість для роздумів про життя, відтак побувати наодинці з собою, – запевняє хлопець.

Першим велосипедом був “Гномик”

До речі, Андрій Янович є ініціатором Велодня у Тернополі. Цю подію кожного року організовують у місті в першу-другу неділю квітня задля пропоганди велоруху і здорового способу життя. Традиційно у цей день проводять велопробіг містом.

А от на велосипеді Андрій катається ще змалечку.

– Марка першого мого велосипеда – триколісний “Гномик”. Пригадую, тоді ми з батьками жили на Франківщині. У нас було велике подвір’я, де ми з сестрою катился на “Гномику”. Потім мені купили “Зайчика”. А коли мені виповнилось 7 років, батьки купили “Альтаір”, на якому їздив до закінчення школи. Нещодавно придбав кросовий німецький велосипед за 1200 гривень, який вже був у використанні. Щоправда довелось ще докласти 300-400 гривень, щоб замінити деякі деталі. Велосипед пройшов випробування після 12-денної веломандрівки у Крим- каже журналіст. – Влітку на велосипеді їжджу щодня. Буває, що після роботи катаюся парками або навколо Тернопільського ставу, за містом. Враховуючи вартість проїзду в міському транспорті, пересуватись по місту велосипедом дуже зручно і до того ж можна зекономити. За межами міста велосипед – це вже засіб для відпочинку.

Велосипедом побував на Говерлі

Активно займається веломандрами і популяризує цей вид туризму в Тернополі пластун Назар Зелінка. Найекстримальнішою своєю поїздкою він вважає п’ятиденну подорож з Рави-Руської до Києва. Тоді Назар разом іще з чотирьма представниками скаутської організації попри холод, дощ і сніг долали 600 кілометрів, аби привезти до України Вифлиємський вогонь миру.

– Веломандрівки розпочав у 2006 році, коли придбав велосипед. Відтоді й цікавлюся цим видом туризму і розвиваю його у Пласті. Того ж року провів свій перший велотабір для пластунів. А найбільшим моїм здобутком стала подорож велосипедом на Говерлу, – вважає роверист-мандрівник.

Назар має і власно розроблені веломаршрути. Цього року тернополянин розробив шлях для поїздок двоколісним транспортом Закарпаттям. Пластун вже об’їздив увесь південь Тернопільщини. Восени планує вирушити у веломандрівку до Роттердаму, щоб побувати на могилі Євгена Коновальця.

– Коли розвідую певний маршрут, у дорогу вирушаю з двома-трьома друзями. У такому разі можна подолати більшу відстань – близько 150-170 кілометрів за день. Для дальніх мандрівок оптимальний склад групи – до п’яти осіб, – зауважує чоловік. – Людина, яка пересувається велосипедом, – незалежна від транспорту. Адже він не потребує пального, дозволяє доволі швидко долати відстані і при цьому підтримувати фізичну форму. До слова, під час їзди на велосипеді задіюються всі групи м’язів.

Найбільше до душі Назару подорожувати Тернопільською областю. Мовляв, потрібно бути патріотом рідного краю і розвивати його, тут, є безліч красивих замків й інших краєзнавчих об’єктів. Тому велотуризм вартий уваги задля його розвитку на Тернопільщині.

Навіть, якщо Назар подорожує власним автомобілем, велосипед завжди бере з собою. До веломандрівок тернополянин планує залучити і дружину Наталію.

Отож, якщо ви – першопроходець у цій справі, досвідчені велотуристи радять ретельно розпланувати поїздку – від маршруту до бюджету подорожі. Слід пам’ятати, що соломандрівка може видатись вам нудненькою, адже не буде з ким поділитись враженнями. Натомість шестеро осіб – це вже перебір. Для походів знадобиться загальне туристичне спорядження і, звичайно, не забудьте двоколісного друга.

Гайда у мандри!

Юля КВІТКА

Тернопільська липа