Тетяна Драпак переконана, що українські політики повинні врешті взятися за вирішення проблем сучасної молоді, а не лише дбати про власні статки. Відтак, зменшиться відтік молодих людей у далеке зарубіжжя і вони будуватимуть рідну державу. Дівчина вірить, що у майбутньому Тернопіль перетвориться у столицю Західного регіону, з розвинутим туризмом. 
Однак наразі наше місто потребує змін.
– Розкажи кілька слів про себе: де здобувала фах, чим займаєшся зараз?
– За фахом я – стоматолог, який здобула в Івано-Франківському національному медичному університеті, у 2008 році. Працюю за спеціальністю, а саме – асистентом кафедри хірургічної стоматології Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського. У другій половині дня працюю у приватному стоматологічному кабінеті. Зараз готую до захисту кандидатську дисертацію, можливо надалі буду займатися і практичною діяльністю, і викладати.
– Який вплив на тебе мали батьки – контролювали твій життєвий вибір чи дали повну свободу для самовираження?
– Мама – все життя у медицині. Вона працює медсестрою. Після закінчення школи батько радив піти стопами матері, відмовляючи мене вступати на театральний факультет. Відтак, я поставила перед собою мету – отримати медичну освіту. Так і сталося.
– Кому завдячуєш власними сьогоднішніми здобутками?
– Батькам і власній наполегливості та працелюбності. Звичайно, рідні дали мені поштовх до визначення планів на майбутнє і проплатили моє навчання у вузі. Сьогодні я працюю на двох роботах і забезпечую себе самотужки, не потребуючи фінансової підтримки батьків.
– Які у тебе стосунки з батьками?
– Хоча живу окремо від батьків, але наші сімейні стосунки – міцні та дружні. Скажімо, мама телефонує мені щодня по кілька разів. Вона, як і кожна матір, хоче знати все, що зі мною трапилось протягом днини, всі мої проблеми і радості. Мама – це і моя подруга. Зрештою, всі у нашій сім’ ї знаходяться під її пильним контролем. Натомість з татом розмовляємо у телефонному режимі рідше, буває й один раз у тиждень.
– Якою має бути ідеальна сім’я?
– Ідеальними для мене є батьківські стосунки. Коли батько їздить на виступи в інші міста чи за кордон, мама завжди чекає на його повернення: вночі не стулить очей, постійно телефонує батькові і особисто зустрічає. Як на мене, то сімейні відносини повинні будуватись на любові, повазі, розумінні та взаємопідтримці. Стосовно останнього, якщо у когось з нашої родини виникають проблеми, ми залишаємо всі свої справи, щоб йому допомогти і підтримати. У сім’ї Драпаків немає таких слів, як “не можу” чи “не маю часу”.
– Чим захоплюєшся?
– Раніше займалась танцями. Сьогодні через постійну зайнятість важко викроїти час для цієї справи. Додому повертаюсь увечері. Тому навіть не маю змоги дозволити собі відвідувати спортзал. А моїм палким захопленням є туризм. Найдужче люблю подорожувати країнами, пізнавати тамтешнє життя, знайомитись з людьми. Вдалося вже побувати в Білорусії, Єгипті, Туреччині, Угорщині й в інших державах. Цього літа планую з’їздити до Італії, куди мене запросило подружжя, 54-річна жінка і 56-річний чоловік, з яким познайомилась під час відпочинку в Єгипті. Зараз італійці гостюють у нас, в Тернополі.
– Тернопіль для тебе – це…? Яким уявляєш Тернопіль через 10-15 років?
– Тернопіль для мене – рідне місто. У майбутньому бачу наше місто столицею Західної України, з розвинутим туризмом.
– Яких змін бракує в місті, чи загалом є така потреба?
– Безумовно Тернопіль потребує змін. Вже не говорячи про дороги, я б передусім порадила владі подбати про зовнішній вигляд Тернополя, зокрема про належне озеленення міста.
– Які основні проблеми сучасної молоді, як їх вирішити?
– Сьогодні молоді люди не мають належних можливостей і умов для реалізації. Наприклад у США, говорячи з власного досвіду, можна заробляти немалі гроші, навіть не знаючи державної мови. Натомість в Україні для молодих людей з вищою освітою і хорошими знаннями відсутні перспективи: важко знайти роботу, а тим більше придбати власне житло. Відтак, частина молоді деградує, а частина виїздить за кордон. Політики повинні не лише говорити про проблеми сучасної молоді, а й вирішувати їх.
– Які перспективи у молоді у Тернополі?
– Великих перспектив немає, як я вже зазначала. Однак якщо людина має мету і при цьому докладає максимум зусиль, вона обов’язково її досягне.
– Твоє розуміння понять «молодь», «сім’я», «щастя», «влада», «перспективи», «батьківщина»…
– Молодь – це студенти, емоційні, енергійні і перспективні люди.
Сім’я для мене – це святе, щось дуже рідне і добре.
Щастя – це везіння.
Влада в мене асоціюється з людьми, які мають великі статки, ні в чому собі не відмовляють і не дбають про суспільство.
Перспективи – це розвиток, задля якого треба багато працювати.
Батьківщина – це, звичайно, рідна ненька Україна, де я народилась і виросла.
Юля КВІТКА
