Напередодні Дня молоді «Тернопільська Липа» поспілкувалась із активними і рішучими молодими людьми, котрі досягнули чималих вершин у своєму житті і безупинно впевнено крокують вперед – до підкорення нових цілей. Однозначно ці слова мають прямий стосунок і до Михайла Лилика, який у свої 22 роки є мером, щоправда, наразі Студентської республіки. Михайло поділився з нами розповіддю про свою сім’ю, вподобання та плани на майбутнє.
– Розкажіть у кількох словах про себе: де навчаєтесь, чим займаєтесь?
– Закінчую п’ятий курс факультету економіки і управління Тернопільського національного економічного університету. Окрім цього, вже рік перебуваю на посаді мера в Студентській республіці і цьогоріч планую подавати свою кандидатупу на другий термін.
– Які у Вас стосунки з батьками? Вони контролюють ваші дії чи дають свободу для самовираження?
– Батьків, на жаль, бачу дуже рідко, – 5-6 разів на рік. Я родом з міста Стрий, що на Львівщині, а батьки зараз проживають там, тому доводиться не так часто зустрічатись. Спілкуємось тричі на тиждень у телефонному режимі. Щодо контролю, то я не люблю коли батьки мені щось радять, намагаюсь вирішувати все на власний розсуд.
– Кому завдячуєте власними сьогоднішнім здобуткам?
– Завдячую завжди собі і щасливому випадку. Часто спостерігаю у житті, що різні приємні і важливі для мене моменти стаються самі по собі. Можна сказати, що удача не полишає мене. Неочікувані ситуації раптово трапляються і це мені лише на благо.
– Який для Вас є ідеал сім’ї?
– Ідеал сім’ї – це дружина, син та донька. Жити я б хотів у заміському будинку, працювати і заробляти достатньо грошей. Моя дружина працюватиме лише за власним бажанням і якщо це їй приносить задоволення.
– Ваші захоплення, вподобання? Чим займаєтесь на дозвіллі?
– Дуже люблю кататись на сноубрді. Також мені до душі влаштовувати вечірки для тернопільської молоді. Зокрема, організовую їх для студентів у нічних клубах.
– Тернопіль для Вас це — … Яким уявляєте його через 10-15 років?
– Важко сказати, що для мене означає Тернопіль. Але я його люблю більше, ніж своє рідне місто Стрий. Додому не їзджу, бо мені тут дуже подобається. Думаю, за 10 років кардинальних змін не станеться і місто залишиться таким, як і сьогодні.
– Які, на Вашу думку, основні проблеми сучасної молоді? Як їх вирішити?
– Молодь зараз немає куди себе подіти, тобто реалізувати свій потенціал. Більшість просто сидить вдома, нудьгує і жодним чином не проявляє своїх можливостей. Я б порадив молодим людям чимось захоплюється, розвивати свої вміння.
– Молоді люди прагнуть виїхати за кордон, щоб будувати своє майбутнє там?
– Я не вважаю, що це погано. Не будемо вже такими затятими націоналістами, щоб жити лише в Україні. Наприклад, якщо хтось хоче мешкати в Швейцарії, що в цьому поганого?
– Які перспективи для молоді в Тернополі?
– Кожному треба конкретно розглядати свою ситуацію, щось змінювати, щось починати заново, шукати де себе реалізувати.
– Ваше розуміння понять: «молодь», «сім’я», «щастя» , «влада», «перспектива», «батьківщина»…
– Для мене молодь – це певна категорія людей, віком від підлітків до 28 років, які чогось прагнуть, у яких є свої амбіції. Адже у старшому віці, люди не мають часу добиватись чогось нового, бо в них сім’ї, діти, щось вже здобуто. Відтак, у них немає запалу це отримати.
Сім’я — це дружина і діти. Щастя для мене — це сім’я, благополуччя, здійснення мрій. Поняття «влада» – це коли кожен має право керувати кимось або чимось. Перспектива, з моєї точки зору, – це праця над чимось, що в подальшому матиме продовження, тобто розвиток. Батьківщина – це територія, де я народився, виріс, яку я сприймаю з усіма її позитивними і негативними сторонами.
Ольга МОЗГОВА