13 травня дитяча хорова школа «Зоринка» відзначатиме свій 30-річний ювілей. Урочиста імпреза з цієї нагоди пройде в приміщенні обласного драматичного театру ім. Т. Шевченка. Як розповів на пресовій конференції, присвяченій цій події, директор школи Ізидор Доскоч, це буде свято «Зоринки», свято дітей-«зоренят», вчителів, словом, – свято співу, радості і приємних спогадів з легкою ноткою ностальгії.
За роки роботи з-під крила «Зоринки» вирушило у світ майже 130 випускників. Вони й будуть одними з найпочесніших гостей імпрези, присвяченій 30-літньому ювілею школи. Більше того, – хор випускників навіть співатиме на сцені. Виступатиме, звичайно, і теперішній склад народної хорової капели «Зоринка», і «молодші» хори школи. Також очікується приїзд хорових колективів із Одеси, Рівного, вітати «Зоринку» прийдуть і місцеві хори – музичного училища, музично-педагогічного інституту, обласної філармонії. Отже, за словами Ізидора Доскоча, це буде міні-хоровий фестиваль.
Очікується, що приїдуть на свято давні і добрі друзі «Зоринки» – композитори і музиканти Богдана Фільц, Володимир Петровський, Михайло Шух, Олександр Тарасенко. Попередню свою згоду на те, що приїде і навіть співатиме з рідним хором, дала одна з перших випускниць школи – заслужена артистка України Оксана Пекун.
У фільмі-хроніці, змонтованому спеціально до нагоди 30-річчя, глядачі дійства зможуть побачити кадри із історії школи та діяльності народної хорової капели «Зоринка», починаючи з 1980 року, почути святкові відео-вітання видатних друзів колективу – композиторів, диригентів, колишніх випускників, які зараз мешкають за кордоном…
Як розповів Ізидор Доскоч, святкування 30 річного ювілею школи – це цілковита ініціатива дітей та батьків. Більше того, батьківський комітет взяв на себе й усі фінансові витрати, оскільки, як із жалем підкреслює директор школи, наразі жодної фінансової підтримки задля організації і проведення свята владні структури ювілярам не надали.
Загалом, дитяча хорова школа «Зоринка» – унікальний мистецький позашкільний навчальний заклад, який можна вважати гордістю Тернополя, адже аналогів цьому колективу в Україні практично немає. Впродовж усього часу своєї діяльності «Зоринка» втілює в життя дуже вагоме кредо: «Діти можуть все те, що й дорослі, тільки набагато краще». Хорова школа – це специфічний заклад, і заснувати його не просто, оскільки насамперед повинен бути фанат-керівник, особистість, яка хоче створити хор, де дітей вчать співати. Цьому, як переконаний Ізидор Доскоч, і справді потрібно ретельно й терпляче вчити, аналогічно, як читати чи писати, затрачаючи дуже багато зусиль та праці. Лише в таку випадку дитячий хоровий колектив може співати солідні складні твори, духовну музику. Це й демонструє своєю діяльністю «Зоринка», займаючи призові місця на різноманітних престижних зарубіжних і всеукраїнських фестивалях та конкурсах. Те, що виконавська майстерність тернопільських «зоренят» заслужено отримує високу оцінку, є цілком зрозумілим, адже провідні музиканти світу, композитори саме дитячий хоровий спів вважають вершиною хорового мистецтва.
Побутує думка, що «Зоринка» – це не просто школа, не просто репетиції та навчання, але й своєрідна творча, дружня атмосфера, особлива аура добра, взаємодопомоги, підтримки, співпереживання, яка панує як в учнівському, так і в педагогічному колективах. А все тому, що головне завдання, яке ставить перед собою школа, – це виховання у дітей любові до музики, бережливого ставлення до неї, духовне збагачення дитячих особистостей.
«Ізидор Олексійович строгий, але він для нас батько, – говорить колишня випускниця «Зорники» Світлаан Рудик. – А батько, яким би строгим не був, але його все одно люблять. Ізидор Олексійович – людина, яка нас виховувала, тому, відповідно, «Зоринка» – це своєрідна сім’я. Неможливо закінчити цю школу і просто поміняти її на якийсь наступний, вищий навчальний заклад. «Зоринка» не просто навчає нас музиці, хоровому мистецтву. Ця школа прищеплює набагато більше, а тому, відповідно, до людей, які дали тобі не лише якесь певне одне навчання, ставишся не просто, як до викладачів. Вони вже стають рідними людьми».
«Зоринка» – це справді для моєї дитини друга сім’я! – Долучається до розмови мама учениці Наталі Демкович – Руслана. – Я дуже щаслива, що мої діти вчаться у цій школі. «Зоринка» – це школа у всіх значеннях цього слова, і Вчителі тут з великої літери, і Люди з великої літери!».
Вважається, що працювати з дитячим колективом важко, а хоровим – тим більше. Але на таке запитання Ізидор Доскоч завжди відповідає: «Що ви, з дитячим хором працювати зовсім легко, тільки цьому потрібно присвятити усе своє життя».
Олена Лайко
