Співом, щирими привітаннями, світлими та пам’ятними спогадами відсвяткувала свій 30-літній ювілей дитяча хорова школа «Зоринка», 13 травня. Цей позашкільний навчальний заклад виплекав не одну плеяду талановитих композиторів, музикантів, диригентів, артистів, які отримали не лише народне, а й світове визнання. Тому «Зоринка» – це не лише хорова школа, а й своєрідний інститут формування та розвитку світогляду майбутнього покоління, хороших мистецьких смаків та уподобань. У стінах хорової школи педагоги збирають та «відшліфовують» маленькі таланти і роблять з них дійсно «дорогоцінні діаманти», які сьогодні виблискують по всій Землі.
Урочисте дійство святкування зрілості «Зоринки», адже їй виповнилось не 5 і не 10 років, а 30 (!), проходило в обласному драматичному театрі ім. Т. Шевченка. За півгодини до початку дійства, під храмом мистецтва вже юрбилися гості хорової школи, які з нетерпінням чекали на святковий концерт. У той час у приміщенні обласного драматичного театру йшли приготування до заходу. На сцені кипіла робота, а за її лаштунками – було як у справжньому вулику. З хвилюванням та трепетом у серці метушилися та гомоніли «зоренята». Приємно було спостерігати, як вихованці та випускники хорової школи зустрічали одне одного теплими обіймами, веселими посмішками та привітаннями. Розділити радість «Зоринки» з нагоди такої чудової події прийшли також друзі, батьки та родичі дітей і просто поціновувачі її творчості.
Коли ж розпочалась урочиста імпреза, вмить усі зайняли свої місця. Зал обласного драмтеатру вщерть заповнили гості свята. Під час ювілейного концерту серед глядачів панувала тиша, а на сцені невпинно лилася рікою пісня, яка змусила присутніх забути про буденні клопоти, негаразди в державі, політику…
Перейнятися долею «Зоринки» відвідувачів дійства змусив фільм-хроніка, який транслювали на великому екрані сцени. Його кадри дали змогу ще раз пережити становлення дитячої хорової школи, творчий шлях, нелегкі випробування, неодноразові злети на українських та світових конкурсах. Не можливо було просто спостерігати за хронікою з життя цього закладу і не пропустити все через себе сходження «Зоринки» на вершини світового мистецтва. Дехто навіть зронив сльозу, втім лише від радісних та незабутніх спогадів.
Й справді, всі поринули у світ мистецтва, дитинства, добра. Свято проходило без пафосу та офіціозу, панувала дружня та затишна атмосфера. Кожен зміг відчути себе частинкою великої родини, яка носить назву «Зоринка». На сцені лунали пісенно-музичні твори вихованців, випускників та друзів дитячої хорової школи, до яких глядачі долучались гучними оплесками і теплотою сердець.
Праця та відданість директора дитячої хорової школи Ізидора Доскоча є направду величезною та безцінною. Це твердження чоловік чув увесь вечір, отримуючи вітання, а у відповідь – на його обличчі з’являлась щира посмішка. І лише один раз додав: «Моє життєве кредо – діти можуть все те, що й дорослі, але набагато краще. А ці 30 років промайнули для мене як одна хвилина. Мене часто запитують, чи важко працювати з дітьми. А я постійно відповідаю: «Зовсім не важко, тільки для цієї справи треба присвятити все своє життя».
Тепер пішов новий відлік у творчій історії та діяльності «Зоринки». Сподіваємось, що її слава й надалі сягатиме кордонів зарубіжних країн. Зичимо їй, щоб вона, як добрий сіяч, на життєвій ниві сіяла молоді таланти, які завжди будуть давати щедрі плоди.
Юля КВІТКА