Сьогодні, 21 травня, Україна відзначає День науки. Цю подію у нашій державі щороку святкують у третю неділю травня.
Власним баченням перспектив молодого науковця в Україні поділилась студентка Тернопільського педагогічного університету Марія Юрчак. Науковою діяльністю дівчина захоплюється ще з першого курсу. Вона неодноразово долучалась до всеукраїнських конкурсів та олімпіад. 
Зокрема, цьогоріч здобула друге місце в області на конкурсі «Новітній інтелект України». Також була відзначена Міністерством освіти і науки за перемогу у національному конкурсі творчих робіт «Я пишаюся тим, що я українець». Недаремно Марія очолює Студентське наукове товариство історичного факультету. Окрім того, дівчина є стипендіатом всеукраїнської програми «Завтра. UA» Фонду Віктора Пінчука, про що нещодавно писала “Тернопілська липа”. Для участі в проекті вона обрала наступну тему – «Образи ворожих сторін у Першій світовій війні на карикатурних картах 1914-1915 рр.».
– Я вирішала поглибити проблему аналізу карикатурних карт як історичних джерел, і вийшла за рамки вказаної наукової роботи, з якою мені пощастило увійти до числа стипендіатів конкурсної програми. Результати дослідження цього специфічного типу пропаганди від початку ХІХ ст. були представлені на звітній студентській конференції Тернопільського національного педагогічного університету. Завдяки новизні виступу в секції «Всесвітня історія та міжнародні відносини» я зайняла перше місце, – розповідає дівчина. Загалом науковими розвідками щодо різних аспектів глобалізації Марія Юрчак займається з першого року навчання у вузі. Також молодий науковець цікавиться проблемами євроінтеграції України, адже ці питання, як вважає дівчина, є близькими та актуальними для кожного українця. – Зокрема, вивчаю національну історіографію суспільно-політичних процесів в Україні у контексті її поступу до Європейського союзу. До речі, 5 і 21 травня в Україні відзначають Дні Європи. Підходячи до 20-літнього порогу української незалежності з непростим тягарем виборів, рішень і дій нам вкотре треба себе запитувати: куди прямує наша держава у другому десятилітті другого тисячоліття? Чому рух України до Європи все частіше називають «бігом на місці», «євросимуляцією», «блуканням лабіринтами трансформацій»? На ці та інші злободенні запитання я знаходжу відповіді у працях вітчизняних істориків. Але досліджувати сучасну історію означає певною мірою ставати політологом, і навіть часом «ворожбитом» – адже на основі аналізу теперішнього стану суспільства доводиться здійснювати прогнози щодо подальшого його розвитку, – каже Марія. Попри важкий стан науки в Україні, тернопільська студентка вважає, що науковцем все-таки бути престижно. Адже в кожній галузі науки є свої пріоритетні напрямки досліджень. Стосовно історичної дисципліни – то це особлива сфера, де, за її словами, кількість «білих плям» з кожним роком не зменшується, а навпаки – зростає. – Мене цікавить розвиток історичної думки, історія ідей. Ось зовсім нещодавно з’явилися монографії з психоісторії. Це зовсім молодий напрям методології, який свідчить, що «наука про минуле» рухається у майбутнє, не стоїть на місці. – Сучасний науковець – це не «книжковий хробак», а дуже діяльна, мобільна, ініціативна особистість, орієнтована, перш за все, на практику, – продовжує розмову Марія. – Приємно, що молоді дослідники обирають дуже широкий і різноплановий спектр тем для власних наукових розробок. Все залежить від особистих уподобань. Я – оптиміст, і вважаю, що на молодих науковців чекає гарне майбутнє. Сучасне покоління не байдуже до досліджень, до інформаційної епохи. Той інтерес, який спостерігається сьогодні до науки, свідчить, що зміни відбудуться.
Юля КВІТКА
