Тернопільський астролог Іван Круп’як.

Завершився 2010 рік… Яким він був для вас?

Цей Рік Тигра для мене перший, що пройшов так швидко: тижні здавалися днями, а дні – годинами. Тигр одним наскоком залишив позаду зиму, весну, літо, осінь. Усе так миттєво! Ще досі пам’ятаю, як зустрічав 2010-тий… Енергетика року швидка, як куля.

За які події, на вашу думку, 2010 рік увійде в історію?

Наші сусіди: Чернівці, Львів, Рівне – не змінили мера. А ми змінили. Це вже закарбується в історії. І треба сподіватися, що ця подія принесе зміни на краще.

Чим особисто для вас цей рік запам’ятається?

Люблю подорожувати, тому багато поїздив. Що дуже вразило – вимираючі села у Сумській і Чернігівській областях. Так, на одному з хуторів залишилися декілька бабусь і один дід. Щоранку вони, прокинувшись, перегукуються одне з одним, щоб знати чи повставали, чи ще живі. Переконаний, що поки живуть ті старі люди, які можуть розказати легенди, нам треба зробити все, щоб їх не втратити.

Яка подія, зустріч, книга, фільм тощо стали для вас відкриттям 2010 року?

Я був на Київщині та зустрівся із Євгеном Товстухою. Він – лікар, академік, філігранно розвинена особистість. Людина дуже працьовита. Також спілкуюсь з одним чоловіком, якому лікарі поставили тяжкий діагноз, але він щоденно бореться за життя і показує, як потрібно жити. Щодо літератури, то з усіх прочитаних за рік книг найбільше мені сподобалася «Арійський Месія», написана іспанським істориком.

Найбільша удача чи помилка цього року?

Я вдало його прожив, при хорошому настрої. Хоча рік був дещо монотонним. Людство йшло двома різкими смугами: хтось став на білу, а хтось – на чорну. Я – на білій лінії!))

Що позитивного треба, на вашу думку, взяти з нового року в старий?

Особисто я встиг відпочити і попрацювати. В мене був гарний врожай: вирощую помідори, перець, огірки. Щодо країни, то, здається, наша влада почала працювати в одному руслі, вже немає такого розбрату. Залишається сподіватися, що байка про лебедя, щуку і рака нашої влади не стосуватиметься.

Чи є у вас традиція обмінюватися подарунками на Новий рік?

Я люблю писати вітання листами. Для молодих – це дивно, пишуть оті «СМСки». А я впевнений, що епістолярний стиль не повинен занепадати, адже це є творчість кожної людини. Коли пишемо, ми думаємо, стаємо міні-поетами, міні-письменниками. І коли пишеш, твориш, перекреслюєш, то залишаєш частинку душі. Той, хто купує готову листівку, – лінивий.

Чим відрізняються теперішні роки від минулих?

Я пам’ятаю, що значення слова «весілля» відповідало своїй назві. Нині весілля перетворились на об’їдання. Молоді люди не співають, однотонні забави, скрізь однакова музика і танці. Колись, як вели молоду до шлюбу, то співали маршову пісню «Ой на ставі, на ставочку, да на ставі, там плавали два козаки, да на човні, там дівчина воду брала…», а як поверталися зі шлюбу, співали «Розпрягайте хлопці коней».

От, наприклад, зараз несуть торт на день народження і співають не «Многая літа», а англійською мовою «Happy birthday to you». Усе, що спрощене – ніяке. Переконаний, що нам нічого доброго Америка і Європа не несуть. Ми маємо власні міцні сталі традиції, і їх потрібно відроджувати. Мусимо вчитися і багато читати. Школа, звичайно, вчить, але не так, найбільше береться із сім’ї!

У нас є певна ментальність! Якщо заспівають українці своїми мелодичними голосами, то ніхто з інших народів так гарно не повторить. А от, скажімо, як грузини затанцюють свій танець, так красиво вийде лише у них… Можна мати все і не вміти показати, а можна мати майже нічого, але показати його ого-го як.

Який секрет вашого успіху?

Думаю, секретом є добре ставлення (гуманність). Щоб людину зрозуміти, треба нею стати. Коли до мене звертаються, я вникаю в проблему і переживаю її разом, от і весь секрет.

Що чекаєте (на що сподіваєтесь) від 2011?

Це рік трьох символів: заячий, котячий і кролячий. І такий він троякий за природою: спочатку будемо активні, як зайчики, потім літо нас трішки приспить, а на осінь – знову прокинемось. До речі, за східним календарем новий рік розпочнеться третього лютого, то планую зі своїми однодумцями святкувати його прихід.

Мар’ян Самарський