Тележурналіст, головний редактор телеканалу «Рада» Володимир Лех

Завершується 2010 рік… Яким він був для вас – хорошим, поганим, звичайним, пролетів швидко чи було відчуття, що час тягнеться довго тощо?

Завершення року – час відповідальний. 31-го грудня в мене особливі хвилювання. В цей день розумію, що треба підбивати підсумки свого року, свої досягнення, невдачі. В цей день я ходжу із запитанням до себе «А чи не даремно я прожив рік?», «Чого вдалося досягти?». І лише під вечір заспокоююся, згадую найкращі миті і даю собі слово, що вони в мене будуть і у новому році. 2010 – рік хороший, хоча дуже швидко пролетів. Рік відповідальний у плані роботи – весь час потрібно було бути у професійній формі. А ще рік щасливий – частенько радів життю, завдяки позитивним моментам.

За які події, на вашу думку, 2010 рік увійде в історію (нашого міста, країни, світу)?

Для країни, як на мене, 2010 – рік очікувань і сподівань. З приходом нової влади, мабуть, кожен громадянин, затамував подих, і чекав дій від новоспечених посадовців. Здається, що із такий затамованим подихом ми перейдемо і в 2011-тий. Слово «реформи» далеко не радує співвітчизників, а навпаки, насторожує. Єдине, – чекаємо «приставки», у якій цього разу сфері. Хочеться вірити, що лише старт цих реформ такий болючий. Мене як журналіста турбують повідомлення про згортання свободи слова, факти цензури, побиття та напади на колег. Сподіваюся, що у наступному році таких повідомлень взагалі не буде, а тим, які мали місце, буде дана належна оцінка. Тернополю зичу зберегти обличчя чистого, акуратного і доброзичливого міста з усміхненими мешканцями.

Чим особисто для вас цей рік запам’ятається?

2010 – багатий на подорожі. Цьогоріч, завдяки роботі, вдалося побувати у багатьох країнах, познайомитися з політичним та культурним життям інших народів. Найкращими та найцікавішими були поїздки до Кореї та на Кіпр. Чимало нового дізнався і з відвідин Литви, Хорватії та В’єтнаму. Його, до речі, відвідав, коли у нас було вже -10, а там +25. Найсмішніше, що вилітаєш у шапці-вушанці, а прилітаєш у футболці. Ну, а найоригінальнішою була подорож до Тунісу. Там вдалося ДВА ТИЖНІ! «посмажитися» на сонці, накупатися досхочу у морі і оглянути практично всі закутки африканського міста Сус.

Яка подія, зустріч, книга, фільм тощо стали для вас відкриттям 2010 року?

2010-тий, як і попередні роки, був багатий на цікаві знайомства. Коло друзів розширилось, а найприємніше, –що чимало близьких друзів одружилися. Відтак, рік гулянь і приємних витрат. А ще цьогоріч святкував весілля двоюрідного брата і вкотре «дружбував» (авт. сміється). Часу на книги та фільми цього року було не так багато. Хоча добре розрекламовані фільми таки вдалося переглянути. Книги прочитані – авторства Любка Дереша «Архе», Василя Шкляра «Чорний ворон» тощо. «Відкриттям 2010»  стала письменниця Марія Матіос зі своєю «Солодкою Дарусею». Неперевершений роман, який примушує зробити висновки і по-іншому подивитися на життя. Написаний просто, але як цікаво! Про божевільну, хоча навряд чи її можна так назвати, яка думає розумно. Ось, наприклад, слова Дарусі:  «Якщо можна ведмедя навчити їздити на велосипеді, то можна навчити кожну людину любити свою вітчизну, знати мову і поважати історію землі, яка тебе годує».

Найбільша удача чи помилка цього року.

Найбільшою удачею цьогоріч вважаю стабільність у всьому: роботі та житті. Сюрпризів рік не приніс. Все йшло по плану. Батьки, рідні і близькі живі і здорові – а це для мене найголовніше.

Який найголовніший життєвий досвід вдалося здобути цього року, зробити певні висновки тощо.

Висновок один – ще на рік доросліший, відповідальніший і, сподіваюсь, професійніший. Відтак, 2011-ий із самого свого початку примусить ще більше працювати. Як головному редактору телеканалу «Рада» доведеться знову бути в активному творчому пошуку. Вже зараз весь у думках про нові телевізійні проекти, їх реалізацію. Головне – нічого і нікого не боятися. Братися за справи і доводити їх до завершення!

Що позитивного треба, на вашу думку, взяти зі старого року в новий, а що було б непогано залишити – як для вас особисто, так і для держави чи навіть світу?

Традиційно, усі біди і невдачі нехай залишаються в старому році. У 2011-ому хочеться, щоб у всіх був успіх – у держави і кожного її громадянина. Знаєте, в одній дуже розвиненій країні провели соціологічне опитування. Людям поставили просте запитання «Прізвище та ім’я їхнього прем’єр-міністра та спікера?» Знання виявилися дуже низькими, на рівні кількох відсотків. А весь секрет у тому, що люди живуть безтурботно і політики не створюють їм проблем. Відтак, вони і не знають своїх героїв. Хочеться, щоб і наша країна була ж такою героїчною без імен та прізвищ.

Якби можна було сформулювати основний слоган чи гасло року, що минає, яку б фразу, приказку, поетичний рядок тощо ви обрали.

Мені дуже подобається фраза «Українцем сьогодні бути модно!» – це не слоган із виборчої кампанії, це теза, яку я доволі часто використовую, причому, найчастіше – у роботі. Я хочу і мрію, щоб 46 мільйонів громадян в нашій країні були модними!

Що чекаєте від 2011?

Очікую, що 2011 рік буде щедрим і зробить мені не один приємний подарунок. Є плани на власне помешкання, є плани ще на кар’єрний ріст, дасть Бог, здійсняться плани і в особистому житті. А ще чекаю приємних новин і від улюбленої сестрички. В новому році не проти за неї отримати викуп (сміється), святкуватиму також ювілей батька. Тож, є для чого і для кого жити, працювати, творити і мріяти.

Усім тернополянам зичу добра у новому 2011-ому році, злагоди і кохання. Головне, – будьте щасливими! Тож, нехай у рік Кроля вам щастить щодня!