Ось і травень вже буяє веселковими барвами…

vesna-2019-1Ось і настав травень. Хоч це і останній місяць весни, але його вже вважають провісником літа. Буває він різним – і теплим, і холодним, іноді навіть зі снігом, а часом і з такою спекою, що здається це не травень, а серпень. Але для більшості травень – все таки місяць-апогей весни, її зеніт та вінець.

vesna-2019-1

Фото з мережі Інтернет

У слові «травень» власне буяють ті зелені густі трави, якими так тішиться земля після зимових холодів. Ця назва прийшла в Україну лише в ХХ столітті. Хоча схожі на наш травень назви є у болгар та чехів («травен»), у сербів і хорватів («травень»), у словаків «травень» означає вже червень, словенські «малі травен» стосується квітня, а «великі травен» – власне травня.

А до цього третій весняний місяць у нас звався «май» – від імені давньоримської богині весни Майї, доньки Фавна, покровителя лісів, гір, лугів. Хоча назву «май» вживали у давнину русичі, знаходять її у вітчизняних пам’ятках ХІІ століття. Та й давнє українське слово «вмаювати» означало клечання гілками, квітами, зіллям. Саме «май», а не «травень» писали Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Панас Мирний.

У народі останній весняний місяць називали також пісенник, місяць-громовик, травник. Зокрема, слову «травник», що побутувало на Поліссі, передував давній звичай наших предків. Вважалося, що лише травневі лікарські рослини мають чудодійні лікувальні властивості. Зривали цілюще зело удосвіта, до схід сонця, запасаючись ним на цілий рік.

Травень – традиційний місяць сільськогосподарських клопотів. Господарі саме в цей час намагалися встигнути максимально висіяти-посадити всі городні  та садові культури, аби вони росли і приносили врожай.

Одним із способів визначання часу сівби був такий: зацвіла ліщина – сіємо моркву, петрушку, мак; запахтіла калина – огірки, гарбузи; цвітуть терен та вишні – кукурудзу; з’явилися квіти на бузині – сади капусту; закувала зозуля – прийшла пора висівати льон; на осиці листя вже досягло розмірів трикопійчаної монети – висаджуй картоплю; зацвіла горобина – пора братися за огірки й помідори; буйне її цвітіння – на добрий врожай льону, а якщо припізнилося розпукування квітів – осінь має бути довгою і грибною.

Погодні прикмети травня

Черемха цвіте перед останніми весняними приморозками.

Якщо вишня пишно цвіте, то й жито добре цвістиме.

Пізно зацвіла горобина – пізня й осінь.

У травні два морози: коли зацвітає черемха і як розпускається дуб.

За сухим травнем йде сухий червень.

Сухий і теплий май – скупий буде врожай.

Май холодний – не будеш голодний.

Якщо травневий дощ починається великими краплинами, то він ненадовго.

Як травень із частими дощами, то й літо буде мокре, але обмаль буде дощів у вересні, і навпаки.

Багато хрущів – на сухе літо.

Травень холодний – посів ярини ранній.

Як у травні дощ не впаде, то і золотий плуг не виоре.

Дощ у травні – врожай справний.

Як у травні дощ і грім — буде радість людям всім.

Як випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки.

Як сухий май, то гроші на хліб дбай.

Часті тумани у травні – на мокре літо.

Якщо в травні часті зірниці — буде добрий урожай.

Якщо початок травня теплий, то кінець буде холодний і навпаки.

Коли з’являються кілька веселок на небі, то на тривалий теплий дощ.

Народні прислів’я про травень

Дуб у травні в листя одягається, а скотина трави наїдається.

Травневий дощ, як з грибами борщ.

У травні пня вбери, то красним буде.

У маю і баба в раю, як не затанцює, то хоч молодість згадає.

Соловейко – мала пташка, а май знає.

Соловей співає, доки ячмінь колосу не має, а з’явився колос – пропав голос.

Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає.

Прийде май, то всяк собі дбай.

Як у травні дощ і грім – буде радість людям всім.



Коментарі закриті.