Герб Тернополя зберіг шляхетську відзнаку князів Тарновських

Сучасний герб Тернополя – офіційний атрибут міста – було затверджено в 1992 році. Ця подія стала важливим моментом для його зовнішнього і внутрішнього життя, для усіх мешканців, адже герб слугує символом місцевого самоврядування, в якому закладена ідеологія політики, вікова історія його становлення. Однак стосовно доцільності зображених символів на гербі Тернополя досі точаться суперечки між фахівцями.

Впродовж історії герб докорінно змінювався, мав різну гамму кольорів та символіку. Але відправною точкою для його розвитку таки став 1844 рік, коли Тернопіль отримав права королівського міста, а разом з ними – і герб. Символічним знаком на ньому на той час стала родова емблема засновників міста князів Тарновських – срібна «Леліва». Вона являла собою серп півмісяця рогами догори на лазуровому фоні, а всередині його – зірку із шістьма променями. Це зображення у геральдичних джерелах називають «гербом Тернополя австрійського періоду».

Наступні видозміни чекали його вже в 1920-1939 роках, в часи панування Польщі. Хоча протягом цього, так званого, «польського періоду», гербом також слугувала «Леліва» (в деяких джерелах – «Лелярва»): на блакитному фоні в центрі зображена шестикутна зірка із півмісяцем ріжками догори.

Натомість, герб Тернополя радянського періоду, котрий затвердили в жовтні 1982 року, cуттєво видозмінився. Цей атрибут міста уже не прикрашали такі давні геральдичні фігури як «Леліва» та півмісяць. І виглядав він так: на червоному фоні блакитна смуга у вигляді стовпа, на якому розцвіла п’ятипелюсткова квітка терену. Серединку квітки становила червона п’ятикутна зірка із золотим серпом та молотом. Окрім того, в лазуровій главі герба був золотий напис «Тернопіль» .

Затверджений у 1992 році тернопільський герб частково повернувся до свого первісного вигляду, хоча ідеї ці дещо вже були втілені у варіанті герба, який був запропонований в роки становлення незалежності, – розповідає голова Тернопільського відділення Волино-Подільської геральдичної колегії Сергій Ткачов. – Отже, на гербі залишили знак «Леліву» і додали зображення споруди замку. Однак, геральдика, як і будь-яка наука, має власні закони, таким чином, перший герб часів незалежності і радянський порушували їх. Відповідно до правил геральдики, герб повинен складатися з певних символів міста, а не малюватись, адже кожний знак, символ і колір несуть певний зміст. Скажімо, на першому гербі міста у період незалежності головною фігурою визначили майже фотографічне зображення тернопільського замку. Та на емблемі закономірно мають розміщуватися не конкретні споруди, які з часом можуть змінити свій зовнішній вигляд, а лише їхнє символічне зображення.

Тобто, як наголошує Сергій Ткачов, замість замку на гербі Тернополя повинна була би бути вежа чи інший символічний елемент цієї споруди. Треба врахувати й те, що при створенні герба потрібно використовувати чітко визначені кольори. А от шляхетська «Леліва» на нашому гербі – золоті півмісяць та шестипроменева зірка – мають своє історичне та геральдичне пояснення.

Зірка на гербі Тернополя, – пояснює пан Ткачов, – символізує не зірку Давида, як хтось помилково може подумати, а білу лілію, яка є квіткою Богородиці і асоціюється з чистотою. Загалом, зображення зірки у поєднанні з півмісяцем має дохристиянську історію і символізує день та ніч. В давнину, замість зірки, люди зображували рівнораменний хрест, згодом додаючи до нього промені. Дещо трансформувався такий знак із появою свастики. А з розвитком християнства утвердилися хрест і півмісяць, що означали народження дня з ночі, походження Ісуса Христа від Діви Марії. З посиленням культу Богородиці у поєднанні з півмісяцем почали зображувати лілію.

Отож, на сучасному гербі Тернополя зображені срібний будинок замку на блакитному фоні, під яким – шестипроменева зірка та півмісяць ріжками догори.

Коментарі закриті.