Ірина Вівсяна член «Молодої Просвіти». Андріївські забави на сіні

13 грудня у Тернопільській школі-ліцеї №6 імені Назарія Яремчука, ВМГО «Молода Просвіта» зібрала українську молодь на традиційні Андріївські вечорниці. Цього року вони отримали назву «Вечорниці на сіні», оскільки однією із родзинок вечора було декорування приміщення за допомогою великої кількості пахучих трав та сіна.

 

Свято Андрія є одним із найвеселіших, найзагадковіших, а головне, найбагатших на традиції дні в культурі українського народу. Багато хто вважає, що сьогодні андріївські посиденьки – то є лише ворожіння допитливих дівчат. Та якщо придивитися ближче, можна розгледіти величезний пласт духовного та матеріального надбання народу, цінного досвіду людських взаємин, який накопичувався роками, мистецтво українців.

 

Про атмосферу справжніх українських вечорниць ми поспілкувалися із Іриною Вівсяною – членом «Молодої Просвіти».

 

– Яка специфіка цьогорічних «Вечорниць на сіні»?

Молодіжна громадська організація «Молода Просвіта», щорічно, традиційно на Андрія організовує Андріївські вечорниці. 2010 рік не є виключенням, тобто ми організували посиденьки, які цього року носять назву «Вечорниці на сіні». Їхня специфіка – це декорування інтер’єра сіном та старими речами. Кожен із просвітян приніс з дому те, що є для нього своєрідною реліквією, дороге серцю, щоб все виглядало таким святковим та українським.

 

– Вечорниці колись і тепер…

Зараз вечорниці носять показовий характер, а раніше були побутом людей. На вечорниці парубки та дівчата збиралися тільки по святах, там між собою знайомилися. Сучасні клуби, відпочинкові центри, несуть ту  роль, яку раніше несли вечорниці. В давнину на таких посиденьках дівчата вчилися куховарити, рукоділлю. А зараз ми збираємося більше для того, щоб повеселитися, гарно провести час з друзями в хорошій компанії, відтворити і зберегти традиції, які раніше у нас панували.

 

– Тернопільські вечорниці – це…

Завжди була відмінність між Заходом і Центром. Для прикладу, я вчора побувала на вечорницях у Києві, проте в Тернополі, можливо тому, що я корінна мешканка, воно якось ближче, правдивіше, не так награно. Люди розуміють, що вони роблять, а не просто відтворюють історичні події.

 

-Чим ще тішить ваша організація молодь?

Наша організація займається збором і відтворенням традицій не тільки на Андрія, а й на інші українські свята. На Великдень завше організовуємо Великодні забавляння біля церкви. Купальської ночі  робимо інсценізацію з обрядовими піснями. Щороку у нас вертеп. Ми постійно намагаємося знайти такі цікаві речі, які ще не були відтворені, показати їх по-новому , щоб це було цікаво для молоді.

 

– Ваші побажання молоді.

Не забувайте наші традиції, пам’ятайте їх, відроджуйте, і залишайтеся українцями в серці.

Фотозвіт  тут

 

Ольга ХУДА.

 



Коментарі закриті.