Каучсерфінґ — це спосіб дешевих мандрів та нагода познайомитися з непересічними людьми. Про можливість економних подорожей, пише сайт “Тернополяни”. Своїм досвідом із журналістами поділилася тернополянка Оксана Ковалик.
Як зазначалося, допомагає мандрувати дешево насамперед КаучСерфінґ , яким можна займатись навіть в межах свого міста. Це дає можливість бути “хостом” – приймати мандрівників з усіх країн на ночівлю безкоштовно, при цьому не залишаючи звичного простору. Завдяки цьому можна знайти нових друзів, дізнатися більше про іноземців та культуру й звичаї їхніх країн і просто попрактикуватись в іноземних мовах.
— Можна боятися, але можна й подорожувати, відкривати світ, виходячи з дому. Поділюся історією “хостингу” у Вінді. У цьому місті я вирішила «захостити» в чоловіка, що працював охоронцем у готелі. Я мала приїхати до міста о 12-й ночі. Якраз у ту ніч іноземець був на роботі до 6-ї ранку. Він розумів, що мені потрібно десь переночувати, тож залишив ключі на рецепції, які я потім забрала. Цей чоловік не бачив мене ніколи і навіть не міг спуститися, щоби передати ключі. Однак довірився мені. Я потім питала іноземця, чи не траплялися в нього неприємні ситуації під час хостингу. Він розповів, що було, коли пустив людей переночувати, а вони потім забули віддати йому ключі. Будинок був закритим, подорожуючі не виходили на зв’язок, а двері не мав чим відкрити. Мене ж зацікавило, чи після такого випадку в нього не зникло бажання пускати до себе людей. На це мені відповів, що неуважність однієї людини не має впливати на інших. Чому, наприклад, 100 подорожуючих мають страждати через одного необачного мандрівника, — поділилася спогадами Оксана Ковалик.
Дівчина розповіла, що чоловік, який її “захостив”, також запросив до мандрів з ним у різних містечках.
Тернопільська мандрівниця зазначила, що для неї подорож – це як подорожник, бо лікує майже все.
— Ми можемо мати +100 500 страхів щодо подорожі, щодо ночівлі у людей, однак у мене, на щастя, не було неприємних пригод по дорозі. Найбільше було приємно, що побачила велику довіру від незнайомих людей в інших країнах. Довіру на міжнародному рівні. Це дуже круто. Навіть було таке, що коли я “автостопила” в Норвегії, мені зупинила машину жінка з маленькою дитиною. Вона мала боятися за себе, а за дитину тим паче. Але жінка зупинилася, — наголосила подорожуюча.
