Квест «ТЕРНОПІЛЬ ПОТЕМКИ» цьго року відбудеться вп’яте. Правила прості: за визначений час треба побувати в якнайбільшій кількості точок маршруту, пересуваючись на велосипеді або своїх двох, – пише Вільне життя.
Перемога залежить від швидкості руху, уміння орієнтуватись, логічно прокладати шлях, взаємодіяти в команд і тощо. Але «Тернопіль потемки » передовсім захід, аби пізнати власне місто, познайомитися з однодумцями, котрі люблять активний відпочинок, і отримати задоволення. Принаймні так вважає організатор квесту тернополянин Михайло Онишків.
— Коли п’ять років тому створював «Тернопіль потемки», моніторив цікаві змагання, котрі відбувались в інших містах. Тоді особливо популярними були кроскантрійні та першості з орієнтування. Запитав себе, що схоже можна було б зробити у Тернополі, поговорив із товаришем Павлом Лотоцьким, і вирішили організувати змагання для команд велосипедистів, адже саме тоді велорух у місті набував великої популярності, — розповідає Михайло. — Спочатку ми навіть не знали, хто візьме участь у «Тернопіль потемки», скільки буде учасників. У певний момент вирішили, що проводитимемо захід незалежно від того, скільки їх збереться. Для квесту вибрали час сутінків, адже тоді, з одного боку, складніше орієнтуватись, з іншого — простіше пересуватись, бо людей та машин суттєво меншає.
Спершу організатори орієнтувались на тернополян, аби показати їм цікаві місця і популяризувати культуру орієнтування на місцевості. Але вже першого року на змагання приїхали друзі із Радивилова та Чорткова, тож для наступних змагань створили окрему категорію для не тернополян, згодом «Тернопіль потемки» став не тільки для велосипедистів, а й для пішохідних чи то пак бігових команд. Перші на те, щоби побувати в усіх точках, мають дві години, друг і — на годину більше.
— Укладаючи маршрут, обираю цікаві місця. Цікаві для себе (сміється. — А. З.) Це можуть бути як екскурсійні об’єкти, так і просто щось на кшталт стовпа. Багато несподіваних точок знаходжу, коли їжджу містом, як приміром, пам’ятник між «Арскерамікою» та «Епіцентром». Торік активно задіяв Новий Світ у маршрут, цього разу в переліку точок буде пам’ятник «Думай, чим думати », — спойлерить Михайло. — Цього року я ускладнив маршрут — до нього ввійде велика кількість точок, і треба буде вирішувати, які з них «брати», аби вкластись у час — за різні присуджуватиметься і різна кількість балів, залежно від їх розташування.
— Традиційно у нас багато дівчачих команд. Помітив, що вони простіше ставлять до того, яке місце посядуть, а кайфують від змагання. Це наш основний посил — бери участь і кайфуй. Не потрібно паритись над тим, у що ти вдягнений, чи про інші дрібниці, — провадить далі співрозмовник. — Так само не головне вік. У квесті беруть участь люди різного віку та з різною підготовкою. У нас є сорокарічні учасники, що дають фору двадцятирічним. Досвід перших виявляється продуктивнішим за амбіції та запал других. Після перегонів ми завжди збираємося біля ставу та спілкуємось. Особливо цікаво слухати, як учасники обговорюють й аналізують маршрути. «Тернопіль потемки» — нагода перевірити своє вміння орієнтуватись на місцевості, логічно прокладати шлях, працювати в команді (участь у змазі беруть команди від двох осіб).
— Як на мене, ліпше довше постояти і прорахувати маршрут, ніж поспішати. Треба продумати нюанси, бо, як показує практика, не врахувавши деталей, можна накрутити зайвих метрів. Ліпше обрати довший шлях, але такий, який долатимеш спокійно, а не якимись закапелками, — пояснює Михайло Онишків.
— Важливо розуміти, що це командна гра. Коли ти сам за себе, знаєш, що робити. А тут мусиш йти пліч-о-пліч і зважати на інших. Треба враховувати, що цілі в командира й учасників мають збігатись. Командна робота формує особистість — ти маєш ухвалювати рішення та відповідати за них. Тут вчишся обговорювати ціль й ставити планку одну для всіх, працювати над досягненням спільної мети. У змаганнях розумієш цінність напарника, тут важливі взаємодопомога і підтримка. І не тільки всередині команди. Є командний, а є змагальний дух. Усі розуміють, що змагаються, але допомогти суперникові за потреби більш цінно, ніж здобути перемогу. Я більше люблю говорити про підтримку учасників змагу, а не про їх конкуренцію. «Тернопіль потемки» — квест у комфортних умовах і на короткий час. Є багато змагань з орієнтування, які відбуваються в екстремальних погодних умовах день чи кілька днів. Тож це нагода підготуватись до таких, аби знати, як діяти в стресових ситуаціях.
Наостанок запитую Михайла, для чого містянинові уміння орієнтуватися на місцевості. Він пояснює, що воно полегшує орієнтування в незнайомих містах, тренує уяву та робить людину більш уважнішою.
— Вміючи орієнтуватись на місцевості, легше уявити собі маршрут і логічно прокласти його. Це таке собі тренування у створенні об’ємних моделей простору, що робить мислення гнучкішим. Це заразом тренування свого відчуття місця та орієнтування на мапі, запам’ятовування поворотів, знакових об’єктів, — відпов ідає Михайло Онишків. — З часом починаєш помічати більше деталей. Тобі самому легше зрозуміти, яким шляхом піти, і простіше пояснити напрямок іншому, не вживаючи абстрактні «он той во стовп», а чітко зазначаючи точки, на які можна орієнтуватись.
РЕГЛАМЕНТ КВЕСТУ – (прохання обов’язково прочитати!)
ОН-ЛАЙН РЕЄСТРАЦІЯ з 1 березня
Попередня реєстрація триває до 28 травня.
Анна ЗОЛОТНЮК
