Неділя, 31 березня. День, коли Україна переходить на літній час. Переводимо стрілки годинника, як це традиційно відбувається навесні, на одну годину вперед.

Чисто технічно, можна зробити це, перед тим, як лягти спати, і таким чином миттєво перенестися із мирної, скажімо, десятої години вечора в бурхливу одинадцяту ночі, коли всі «режимослухняні» вже давно мали би відпочивати у своїх ліжечках.

А можна взагалі це зробити зранку – прокинутися, як собі хочеться, бо неділя ж, подивитися на годинник – ага, опів на дванадцяту ранку, а тоді згадати про переведення годинників і відразу опинитися далеко поза полуднем, із жахом картаючи себе «Проспали, запізнились, тепер вже нічого не встигнемо».

Офіційний же перехід із зимового на літній час відбувається о 3-тій годині ночі, – так завжди рекомендують робити компетентні джерела інформації, хоча, звичайно, досить важко собі уявити картину, коли хтось ставить будильник на третю ночі (чи то вже ранку), щоб перевести годинники і далі лягти спати. Очевидно, якась одностайність у цьому питанні потрібна тим, хто працює вночі, – для поїздів, літаків, таксистів та правоохоронців. Отже, у них у всіх година робочого дня якось миттєво вкрадається – було три ночі і відразу стала четверта ранку!

А якщо бути серйозними, то переводять годинники згідно з постановою Кабміну від 13 травня 1996 року. Зміна часу в Україні відбувається двічі: восени – на “зимовий” і навесні – на “літній”.