Малювали, ліпили, слухали гітарну музику, спілкувалися і просто гарно проводили час. Саме так проходив черговий захід в рамках проекту «Арт-дифузії». Започаткована начальником управління культури Тернопільської міської ради Олександром Смиком, така ініціатива має на меті згуртувати мистецьке коло Тернополя – викладачів музичних та художньої шкіл, артистів оркестрів міста – Галицького камерного та «Оркестра Волі»: познайомити їх між собою та відкрити щось нове – як у роботі колег, і так і в самих собі.
Як переконаний Олександр Смик, досконалий і якісний навчальний процес у мистецьких позашкільних закладах – це, звичайно, добре, а от можливість спілкуватися не лише зі своїми учнями чи колегами в тісному колі, – зовсім інше.
– Проект «Арт-дифузії» якраз і спрямований на те, аби показати, чим займається, чим живе, і що таке взагалі структура управління культури і мистецтв у нашому місті. Він передбачений для того, щоб ми не просто познайомились одне з одним, а й спробували побути, так би мовити, «в шкірі» колеги-викладача. І віталися, зустрічаючись у місті!
Перша зустріч під своєрідним гаслом «Мистецьке проникнення» – саме так можна трактувати «Арт-дифузії», відбулась у Тернопільській музичній школі №1 ім. Василя Барвінського, куди усіх запросили на концерт. До програми, що представили гостям, молоді викладачі-піаністи вирішили підібрати ансамблеві твори, які виконуються на фортепіано у чотири, шість і навіть вісім рук відомих композиторів.
А от у художній школі – Тернопільській художній школі імені Михайла Бойчука – присутнім запропонували спробувати себе в амплуа художника. Причому, за ініціативи директора школи Сергія Музики, вибір, який саме вид образотворчого мистецтва для себе обрати, відбувався шляхом жеребкування. Відтак, цілком спонтанно, завдяки «льосу», комусь дісталась можливість виліпити свинку-свищик з глини під керівництвом скульптора Юрія Іщука, оформити спільно зразок декоративного розпису під орудою Ірини Дерев’яної чи створити власну акварельну картину завдяки докладним поясненням маестро Петра Рака.
Взагалі, Сергій Музика із гордістю розказував присутнім про їхню надзвичайно творчу школу, яка працює в Тернополі з 1974 року.
– У нас зараз навчається 420 учнів. Школа має три приміщення – на вулиці Братів Бойчуків, де знаходиться наш, так би мовити, центральний корпус, на Медовій, де розміщуються музей Михайла Бойчука та Ігоря Герети, та на вулиці Виговського, що на масиві «Дружба». Наша школа вважається «родзинкою» Тернополя і є кращою в області, – ділився інформацією з колегами Сергій Музика. – Хоча ми не женемося за славою. А просто тішимося з того, що до нас ходять діти, що у нас є набір, і, до певної міри, ми навіть можемо вибрати кращих, бо, скажімо, минулого року конкурс становив 2,5 чоловіка на місце. Відтак, намагаємося чесно виконувати покладені на нас зобов’язання.
А про те, якими є досягнення юних художників, свідчили дитячі роботи, що прикрашають стіни і коридору, полотна, розвішані в залі, де відбувався майстер-клас, відео-презентація, у якій демонструвалися їхні здобутки.
До речі, без допомоги юних художників не обійшлося – викладачам музики, які здебільшого вперше після років дитинства пробували себе у малюванні, учні школи не лише допомагали правильно розводити фарби, а й демонстрували виконання техніки гобелену.
В результаті всі учасники «Арт-дифузії» розійшлися у позитиві – хтось із власноруч зробленою глиняною свинкою, хтось – із намальованим аквареллю пейзажем, а щонайголовніше – у гарному настрої. Як пообіцяв Олександр Смик, проект «Арт-дифузія» триватиме і надалі.
Олена Лайко
Фото автора та Сергія Музики
