У житті дуже важливо вміти прощати, хоч це не завжди і легко. Навіть найзапекліших ворогів можна і потрібно прощати, так як весь негатив, який людина накопичує в собі, виливається на неї саму і ні на кого більше. Історія цієї дівчинки комусь здасться неможливою, але це дійсно правда.
«Зараз моїй дочці 11 років. Вже 7 років вона не бачила свого батька. В останній раз ми з ним зустрілися, коли доньці було 2 роки. Він запитав, чи можна відмовитися від батьківських прав і не платити нам аліментів. Я погодилася … Мені хотілося позбавити дитину від зайвих страждань. Напевно, це невеликий внесок за відсутність болю і розчарування. Дочка прекрасно знала, хто її тато і чому він не з нами. Я не намагалася переконати дівчинку, що її батько — «капітан далекого плавання». Коли їй виповнилося 4, ми раптово дізналися, що у мого колишнього чоловіка рак. Ми з дочкою погодилися на зустріч з ним в парку. І хоча просив він про пару годин, в реальності йому вистачило двадцяти хвилин. А потім він як у воду канув.
Десь через рік наш спільний знайомий повідомив, що у нього з’явилася інша сім’я і діти. Це ввело мене в ступор. Дочка все чула … Ми звели розмову з ним нанівець і сіли в машину. Вона була така спокійна! Знаєте, що вона мені сказала?
«Мама, це ж добре! Тато нарешті навчився бути батьком. Я так рада за його дітей … »
І це замість цілком законних образ, сліз і обурення. Замість всього того, що клекотіло всередині мене самої! Саме тоді, після слів моєї дочки, я зрозуміла, що ж таке прощення!
Дорослі рідко на таке здатні. Немає впевненості, що мені таке під силу …. А Ви б пробачили?
