Із середньою зарплатою у €2147 на місяць у Парижі близько €166 йде на оплату комунальних послуг і обслуговування будинку у зимові місяці.
Про це у своєму блогу на сайті ТСН пише українка Марія Єщенко, яка мешкає у Франції.
“Опалювальний сезон почався 15 жовтня, але будинок, в якому я знімаю квартиру, належить до так званого змішаного типу. На практиці це означає, що з 15 жовтня до 15 квітня у будинку вмикають центральне опалення — у моєму випадку газовий бойлер, який гріє поверхи і вестибюль. Кожна квартира оснащена електричними радіаторами, які можна не вмикати взагалі, або вмикати і самостійно регулювати температуру. Тобто платити доводиться двічі — обраному постачальнику за обігрів помешкання і окремо за опалювання будівлі”, – розповідає Марія Єщенко.
Перед тим, як увімкнути додатковий обігрівач взимку, французи завжди думають двічі.
“Я добре запам’ятала першу зиму у Парижі, коли нагріла квартиру до свого “українського стандарту”, запрограмувавши усі обігрівачі на +25. А ще краще я запам’ятала рахунок за електроенергію, який прийшов мені за той “теплий” місяць — 70 євро (втричі більше, ніж я плачу зазвичай). Після цього взимку я радіатори вмикаю лише на мінімум”.
У Франції дуже поширені так звані екосубсидії. Якщо власник квартири або будинку вирішує встановити сонячні батареї, піч на дерев’яних гранулах або навіть просто покращити теплоізоляцію, має право претендувати на допомогу держави у вигляді субсидії або зменшення податків залежно від масштабів ремонтних робіт, житлової площі тощо.
“Гаряча вода у Франції — це взагалі, здається, святе. Централізованого постачання гарячої води у країні немає як явища. У великих містах найпопулярніша система нагріву — колективні бойлери на будівлю або поверх. У моєму випадку знову ж таки — електричні. В квартирах є індивідуальний лічильник, тож такого, щоб спожиту будинком електрику ділили за схемою “все на всіх”, немає. Кожен сплачує лише за те, що спожив саме він”.
