Уряд і парламент анонсували підвищення ціни на газ для населення. У проекті бюджету скорочують витрати на субсидії. Порятунок лише в ощадності та ефективності використання газу, – пише «Реально».
Уряд і парламент піднімають ціну
Напередодні опалювального сезону уряд в черговий раз піднімає ціну на газ. Тепер уже для населення. Про це 19 жовтня на екстреному засіданні уряду заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Здорожчання «блакитного палива» треба очікувати вже з 1 листопада, коли ціна на газ для населення в Україні зросте на 23,5%, для газопостачальних компаній ціна на газ складе 8.550 гривень за тисячу кубометрів. Наразі вартість газу для населення становить 6,96 грн/куб.м.
Такою, за словами глави уряду, є ціна за економічну стабільність у країні, оскільки без приведення вартості газу до ринкових цін, Україна не змогла б підписати угоду з МВФ про черговий транш. Без цієї позики, за прогнозами фахівців, Україну мала б очікувати галопуюча інфляція і різке знецінення гривні. Після рішення уряду МВФ оприлюднив заяву, згідно з якою Міжнародний валютний фонд і Україна досягли угоди про нову 14-місячну програму підтримки економічної політики stand-by (SBA), яка замінить програму розширеного фінансування (EFF), що завершується у березні 2019 року.
Неминучість підвищення ціни на газ підтвердив в офіційній заяві і голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Зокрема, політик після зустрічей з делегаціями Світового банку та Міжнародного валютного фонду заявив, що: «Підняття ціни на газ – рішення неминуче, адже від цього залежить фінансова підтримка України з боку МВФ, яка зараз дуже потрібна державі. Це рішення необхідне для недопущення в Україні економічної кризи». Парубій зазначив, що «вважає обов’язком підтримати рішення уряду».
Таким чином, можна передбачити, що усі урядові ініціативи, що стосуються підвищення ціни на газ, знайдуть підтримку у парламентській залі. Нагадаємо, що для промислових споживачів, включно з теплокомуненерго, ціну на газ поступово підвищували ще на початку осені, чим поставили у непрості умови місцеві громади, адже 80 % у вартості тепла і гарячої води складає якраз ціна на газ.
Субсидій стане менше
Ускладнюється ситуація ще й тим, що у наступному році уряд вдається до заходів жорсткої економії, зокрема, планує зменшити витрати і на субсидії. Приміром, у проекті державного бюджету на 2019 рік, поданому Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради 14 вересня, передбачається скорочення витрат на виплату субсидій для населення для оплати житлово-комунальних послуг на 15,9 млрд грн – до 55,1 млрд грн, порівняно з держбюджетом на 2018 рік, коли було витрачено більше 70 млрд грн на субсидії. Цього року планують більш прискіпливо перевіряти усіх, хто подає заявку на субсидію.
Порятунок в ощадності й альтернативі
Сьогодні очевидно, що вартість тепла у наших оселях зростатиме. Уряд, щоправда, дозволив ставити персональні теплолічильники. Однак без інших заходів таких, як утеплення, оптимізація теплорозподільчих мереж, сам теплолічильник не сприяє зменшенню рахунків. Єдине, що він дає — це точний облік спожитих послуг. У даній ситуації місцеве самоврядування практично не впливає на формування тарифів.
Єдине, що можна зробити — це більш ощадливо використовувати дорогий газ і шукати альтернативу, щоб зростання ціни на «блакитне паливо» було не таким болючим. Очевидно, передбачаючи таку ситуацію ще у 2010 році, команда чинного мера Сергія Надала за підтримки міжнародних фахівців розпочала втілення масштабної програми з енергоощадності та енергоефективності.
Загальні інвестиції у енергоощадність та енергоефективність складають більше 2 млрд грн. Ключовим є встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у всьому житловому фонді міста. Заміна обладнання на теплогенеруючих підприємствах міста дозволила майже на 16 млн куб м скоротити споживання газу і на чверть знизити споживання електроенергії. Завершенням масштабних реформ у сфері енергоефективності має стати впровадження системи віддаленого керування і моніторингу процесу теплопостачання (SCADA) у поєднанні з установкою ІТП, що дозволить запровадити систему спостереження за роботою теплових мереж з центрального диспетчерського пункту в режимі реального часу та із врахуванням погодних умов.
«Газовий диктат» та активісти
Варто зауважити, що усі ці багатомільярдні проекти міське самоврядування, на чолі з міським головою, здійснюють в умовах постійних «бюджетних сюрпризів», як от недофінансування освіти і медицини. Можливо, на сьогодні вдалося б зробити набагато більше, якщо б не постійний брак коштів, який виникає, знову ж таки, з легкої руки центральної влади. Проте поступу заперечити неможливо. На місцевому рівні робили і роблять все можливе, щоб Тернопіль був незалежним від «газового диктату». Роблять це попри безпідставну критику активістів, попри тиск ЗМІ, які належать «газовим» олігархам – для яких вигідно, щоб люди платили за газ більше. Платили більше саме, їм, олігархам.
Тому й дивною видається політика окремих тернопільських активістів. У той час, коли по всій Україні тисячі людей виходять на акції протесту проти збільшення ціни на газ, у Тернополі кілька активістів протестують проти відкриття котелень на альтернативних видах палива. Вдумайтеся, протестують проти «альтернативних котелень», які можуть зупинити «тарифний геноцид», встановити прийнятні для більшості ціни на тепло.
У цій ситуації вихід один – підтримати ініціативу міської влади. Зрештою, через «газовий шантаж» пройшли практично усі країни колишнього «соціалістичного табору». Усі вони йшли шляхом більш ефективного використання ресурсів. Тобто, намагалися впровадити такі технології, які дозволяють, по-перше, скоротити споживання газу; по-друге, – зменшити втрати тепла; по-третє, знайти альтернативу. Тим же шляхом має рухатись Україна. Тернопіль тут йде попереду. У нас вчаться, і нам варто цінувати й підтримувати ті добрі реформи, які у нас відбуваються, попри «інформаційний галас».
Василь Горбатюк
