Україна вже у виборчому процесі. Це час, коли політикани звикли руйнувати. Як вижити громаді в епоху виборів та не дати зруйнувати те добре, що маємо? Про це пише «TeNews».
Місцевому самоврядуванню довіряють
Опитування громадської думки, що проводяться впродовж останніх років, показують чітку тенденцію: серед усіх гілок влади українці найбільше довіряють саме місцевому самоврядуванню. Безперечно, і тут є певний рівень недовіри, але він за останні п’ять років не піднімався вище за 12%, тоді, як центральним інституціям не довіряло у різні часи від 50% до 80% українців. У цій ситуації зрозуміло, чому практично абсолютною довірою користуються різноманітні суспільно-соціальні організації такі, як Церква, Волонтери, Армія. Об’єктивно кожен українець розуміє, що від діяльності цих структур залежить існування Української держави.
На перший погляд, зовсім незрозумілим є різне ставлення до центральної влади і місцевого самоврядування. Однак відповідь є досить простою. На рівні країни влада «далека» від щоденного життя пересічної громади. Все заплутано і затуманено. Незрозуміло, хто замовляє, а хто контролює виконання завдань.
Натомість, місцеве самоврядування добре видно. З ним щодня контактують люди. Вони бачать дії місцевого самоврядування. Розуміють, до кого можна прийти. Як впливати на місцеву владу. Зрештою, є більша ймовірність знайти відгук на проблему, зателефонувавши на «гарячу лінію» міської ради, ніж в уряд.
Тож виходить — місцеве самоврядування набагато ближче до людей. Воно і є громада, тому краще їх розуміє, бачить поточні проблеми, і в межах своїх повноважень намагається вирішувати. Така довіра до місцевого самоврядування і самоорганізації має глибокі коріння. Вони тягнуться з часів магдебурзького права, коли міста були самоуправними, і козацької демократичної держави, побудованої на самоуправлінні. За тим же принципом розвивалася економіка і суспільні інституції перед Другою Світовою війною, коли кооперативний рух під гаслами «Свій, до свого, по своє!» та «Українські гроші, в українські руки, на українську справу!» фактично дозволив нашим дідам та прадідам створити українську державу з освітньою та культурною політикою, не маючи формальних державних органів. Все це відбулося на місцевому рівні «знизу».
Політика та вибори — розбрат замість поступу
Всі ми вступаємо у виборчий процес. Навіть якщо нас політика не цікавить. Поки що йдеться про загальноукраїнські вибори Президента та парламенту. Але по кілька разів на тиждень до Тернополя прибувають «політичні десанти» з центру. Нас бомбардують тисячами повідомлень у ЗМІ про «велику політику».
На жаль, в Україні склалася погана традиція — будувати політичні кампанії на скандалах і сварках. При цьому страждають не самі «політики», а добре «накручені» ними виборці. У більшості «старих демократій» Європи під час виборів, особливо місцевих, не заведено говорити про «високі матерії». Тут говорять про конкретні речі: місцевий бюджет, плани щодо зміни благоустрою, культурну політику на місцевому рівні. В Україні ж поки практикують іншу політику. Головний її принцип полягає у тому, щоб розділити місцеву громаду. Часом навколо цілком вигаданих проблем. Для цього кидають величезні гроші у ЗМІ. Народні депутати приїздять на місцеві громадські слухання та влаштовують бійки. На центральних телеканалах транслюються «розгромні передачі», що ґрунтуються на вигаданих фактах.
Мета одна — посварити місцеву громаду і кожному урвати свій шматок «електорального поля». Саме «електоратом» вони називають нас – тернополян. Від тернополян їм потрібні лише голоси. І лише на короткий період виборів. Потім вони про нас традиційно забудуть. У громади ж Тернополя є більш нагальні і реальні проблеми, такі як ремонти доріг і будівель, облаштування місць відпочинку, оновлення житлово-комунального господарства. Ці проблеми вирішуються, і роблять це разом громада, місцеве самоврядування, місцеві підприємці. Причина такої єдності проста. Всі ми живемо тут, у Тернополі, і будемо жити тут після виборів, на відміну від «київської десантури».
Будувати свою команду позитивних змін
За останні вісім років наше місто дійсно щороку змінюється. Тернопіль з провінційного містечка перетворюється на один із провідних центрів України. Тут відбувається велика кількість фестивалів. Реалізовуються значні інфраструктурні проекти за підтримки ЄС. До нас приїжджають вчитися з інших міст і не тільки студенти. В кінці вересня відбудеться муніципальний форум, на якому мери інших міст України будуть вчитися розвивати місцеве самоврядування на прикладі Тернополя.
Можна по-різному ставитися до чинного міського голови Сергія Надала. «Ніхто не святий», але, правду кажучи, саме за його каденції сталися великі зміни. До того ж, — це заслуга команди фахівців, яких ми, можливо, навіть не зовсім знаємо. Але вони щодня працюють на громаду і разом із громадою Тернополя. Хист доброго управлінця й господаря якраз полягає в тому, щоб зібрати команду однодумців. З іншого боку — підтримка на останніх виборах міського голови прихильниками різних політичних сил саме Сергія Надала вказує на те, що і громада Тернополя є частиною своєрідної команди позитивних змін у місті, де живемо. Ці зміни відбуваються попри намагання нав’язати нам згори «керований конфлікт» заради чиїхось політичних інтересів. В одному з виступів Сергій Надал навів слова Митрополита Андрея Шептицького: «Скупчуйте свої сили, бо сили поділені є завжди слабі», — і додав, що «Розбрат руйнує, а згода будує».
Тернопільський міський голова нагадав просту і одночасно дієву істину: українець перемагає тоді, коли у спільній справі єднаються зусилля громади, самоврядування, підприємців і духовенства. Це шлях відродження не лише нашого міста, але й України, бо Українська Держава традиційно сильна своїми самоврядними громадами.
Це справді так. Скупчена, єдина Україна із сильними громадами – це майбутнє нашої держави. Такою є, зокрема, Швейцарія, що побудована на сильних місцевих громадах. Тож зараз, коли розганяється «маховик» чергових виборів, усім нам у місцевих справах треба бути єдиними. Навіть якщо у нас є розбіжності у політичних уподобаннях на загальноукраїнському рівні. Тут, на місці, ми всі належимо до команди позитивних змін громади Тернополя. Замість того, щоб поринати у чергові політичні чвари, краще берегти добре, що маємо, і рухатися вперед.
Ігор Вознюк
