В Теребовлянській гімназії ми постійно парафінили підлоги.

Ставали на щітки і за руки почергово возилися ними ввечері по паркеті. Таке було заняття. Певне, вони економили на прибиральницях. Але коли ми знайшли в тумбочці вчительки три півторачки вина, а нам було десь по 13 років – ми одну забрали собі.

Тай ми завжди були на дошці пошани, на нас не подумаєш. В одному класі на парті знайшли гандон, бо трудовик був ще й часом тим фізкультурником.

Але от та “Альмінська долина”, “Золота осінь” і “Яблуневий сад”, коли нам вже було 15 – то вже таке, часом норма, як менше уроків, але попивали то ввечері. Нам продавали.

Проте, з того всього я навчився одного. Бо якщо ти малий і йдеш супроти старшака – ніколи не піддавайся, май свій характер. Але я не жалівся, що в мене все забирали з тумбочки. Билися часто. Тепер дехто з них в силовиках.

Але якось через ту задавнену агресію я забрав в молодших пацанів кілограм горіхів і так само сказав їм віджатися по сто разів.

Джерело: Про Те