Міністерство енергетики та вугільної промисловості розглядає торф як альтернативне паливо дорогому природному газу для споживачів бюджетної сфери. Про це в ефірі одного з національних телеканалів заявив радник Міністра енергетики та вугільної промисловості Максим Белявський, – пише «TeNews».

У Кабміні нарешті взялися за торф

«Альтернативою для забезпечення газом може бути торфовидобувна промисловість… Для того, щоб замістити одну тисячу кубічних метрів природного газу, достатньо 3,5 тонни торфу, який успішно видобувається», – сказав Белявський, додавши, що торф є недорогим і доступним паливом для бюджетної сфери.

«Ціна за одну тисячу кубічних метрів газу становить 7 тис. грн, а одна тонна торфу дешевша за 900 грн», – повідомив він, додавши, що витрати на використання торфу будуть удвічі нижчими за вартість газу. За його словами, активне використання торфу дасть змогу відродити в Україні видобуток торфу і виробництво з нього паливних брикетів.

«Загалом, в Україні залишилося 7 з 30 торфозаводів, які були ще в 90-х роках. За 27 років обсяги видобутку скоротилися в 10 разів, а виробництва брикетів у 5 разів… Якщо ще десять років тому Україна давала мільйон тонн торфобрикетів і 2 мільйони тонн сільськогосподарського торфу, то план нинішнього року з видобутку становить 453 тис. тонн, а з виробництва – 188 тис. тонн брикетів, що відповідає рівню 2010 року», – заявив радник міністра.

За даними Міністерства, торф видобувається в північних регіонах України – Волинській, Київській, Чернігівській, Сумській і Житомирській областях. При цьому, лідером є Волинська область, на яку припадає 30% від видобутку по всій Україні.

«Арифметика торфу» від «Інституту Майбутнього»

Підтримує колегу з уряду і навіть заявляє про ще більші переваги торфу відомий блогер та засновник «Інституту Майбутнього» Юрій Романенко.

«У словах урядовця є дві важливі змістовні речі. По-перше, держава не веде системної політики щодо відродження торф’яної промисловості. Навіть через 3,5 роки після старту конфлікту з Росією ми не зуміли збільшити видобуток торфу. Попри величезну потребу. Причина дуже проста – банальна жадібність олігархів. Саме ця жадібність не дозволяє провести приватизацію торф’яних заводів, адже бояться, що їх не отримають свої. Плюс конфлікт інтересів з обласними адміністраціями, які виділяють землю. Землю з покладами торфу часто вже комусь продали під інші потреби. В результаті значно скоротилися обсяги як видобутку, так і виробництва брикетів. Згідно планових показників у поточному році ми знаходимося на рівні 2010 року», – окреслив проблему експерт.

«По-друге, насправді економія від торфу ще більше, ніж стверджують в уряді. Калорійність газу, що йде в домівки українців, значно менша від декларованої. Тому, коли ми перейшли б на опалення торфом, то виграш виявився б величезним. Розповім на своєму прикладі.

У минулому році за сезон ми спалили максимум 9 тонн торфу – з листопада по квітень, включаючи половину квітня. Разом майже 7 місяців. В місяць по 1 тонні 300 кілограм. До цього топили газом, на який йшло до 1000 кубів на місяць на дім у 110 квадратів. Причина таких величезних витрат – низька калорійність газу, яка просто не дозволяла нормально нагріти будинок. Котел у нас стояв сучасний. В кінцевому підсумку, я плюнув і купив твердопаливний котел, який автоматично контролює температуру. Ефект – «небо і земля». Торф дуже калорійний і дуже добре гріє будинок. В добу йде від двох до п’яти відер брикетів залежно від температури. Так що насправді ефект економії ще вищий. Замість 7 тис гривень в місяць, опалення в минулому сезоні коштувало мені у середньому лише 1000 гривень. Звичайно ж, важливими опціями є технічні характеристики котла, площа будинку, утеплення та інші речі. Найголовніше, що ми ні копійки не беремо у держави і самі вирішуємо, коли і скільки топити. Ось така арифметика торфу», – підсумував Юрій Романенко.

Нагадаємо, міський голова Тернополя Сергій Надал наголосив, що жодна нова котельня на альтернативному паливі у місці не запрацює, поки не буде погоджено усі необхідні дозволи з екологами. «Головне завдання мерії Тернополя – це безпечність для його мешканців. Тому кожен об’єкт має пройти екологічну експертизу. На основі таких висновків та дозволів і буде прийматися рішення про запуск кожного об’єкту», – запевнив Сергій Надал.