На правому березі річки Стрипи, знаходиться один з найцікавіших куточків села Переволока – Травертинові скелі. Вони є пам’яткою природи місцевого значення в Україні. За своїм походженням схожі до скель в Рукомиші, займають площу півгектара і навіть мають вхід, протяжністю з кілометр, – пише Доба.
Історія підземних див починається близько двадцять мільйонів років тому, коли печери почали утворюватися шляхом розмивання гіпсових порід підземними водами. Таке явище відбувається і сьогодні. Коридор в печері невеликий, достатньо різноманітний, із заглибинами та незначними підвищеннями. Другий ярус печери становлять горизонтальні розгалуження.
– У 60-х роках проводилися республіканські змагання зі скелелазіння. Правда не знаю, чи такої ж висоти були скелі, бо сьогодні навряд вони придатні. Загалом тунелі у цих печерах тягнуться до кладовища. Є інформація, що печера слугувала схованкою для бандерівців. Вхід у печеру певною мірою замаскований. Той, хто не знає, – не побачить. Щоб у нього зайти потрібна драбина, – вчитель історії, директор Переволоцької ЗОШ Андрій Заремба.
Місцеві лазили в печери, кажуть, вона доволі об’ємна, як кімната, там ще й стіл був. Тунелі тягнуться до панської каплички на цвинтарі. Сьогодні, за словами Андрія Заремби, можна у них заходити, небезпеки немає, правда, лізти потрібно по пластунськи, ну й сміливості набрати.
Вчитель географії Тетяна Мостова розповідає, що печери під дорогою, тому відбуваються часті вібрації, частини скель відколюються. Загальна площа пам’ятки природи пів гектару. Родовище травертину придатне для виробництва облицювальних виробів та вапна. Невелика частина скель засипана цеглою, сміттям. Протяжність кілометр, вихід зі скель був в каплиці на кладовищі.
Через великий горб ми піднялися до каплиці, знаходиться вона на краю кладовища, а називається «Панський сквер». У ньому поховані Переволоцькі пани Шавловські. Там був цілий ряд гробниць, які під час Другої світової розбомбили. Трохи лячно перебувати у тій каплиці, розуміючи, що під ногами поховані люди, тим паче пани села. Сьогодні низ каплиці закиданий камінням. Через вікно видніється місцева школа. Загалом саме з кладовища відкриваються чудові краєвиди села.
Кажуть, що печера служила входом у тунель, який тягнувся до села Старі Петликівці. Сьогодні цю інформацію може підтвердити лише легенда, яку розказала заступник директора з виховної роботи Ольга Політичка.
– У печеру пустили качку. Перед тим прив’язали дзвіночок. Качка вийшла у сусідньому селі Старі Петликівці.
У селі Переволока є джерела з водоспадами, які є гідрологічною пам’яткою місцевого значення. Попри те, що вони під охороною, засмічені. За словами мешканки села, якщо сфотографувати їх без труби, то будуть такі ж самі, як у Карпатах. Вода кожного джерела є особливою. Вона придатна для споживання з гарними смаковими властивостями.
– Ще одне місце, жителі села називають Головна. Кожного року на Водохреща парафіяни храму св. Юрія йдуть на річку святити воду. Вона чарує кожного тим, що находиться в пониженні місцевого рельєфу, на мальовничій долині з багатим покривом лучного різнотрав’я. Головна охоплює 5 джерел. Всі вони є правою притокою річки Стрипи, – каже Тетяна Мостова.
