Капітан Тернопільського клубу історичної реконструкції «Галицька дружина» Федір Приступа (на фото посередині).
Яким був для вас 2010 рік, що встигли зробити ?
Саме в 2010 році й утворився наш клуб «Галицька дружина». З часу заснування ми встигли виступити з показовими сценами в Києві, Львові, Збаражі, Меджибіжі. Зібралися учасники, які постійно тренуються, і зараз нас 15 чоловік. До речі, в інтернеті, в «Контактах», ми створили групу під назвою «Історичне фехтування», отож охочі можуть долучатися до цього спорту: http://vkontakte.ru/club16965415.
Як ще ви рекламуєте діяльність клубу, даєте інформацію про себе?
Ми роздавали візитки, розклеювали плакати, однак в результаті, після 150 розданих листівок, мені подзвонив один чоловік. Можливо, люди думають, що оснащення для цього спорту є дорогим, може просто не вникають, чим саме ми займаємося. До речі, якщо говорити про наші обладунки, то їх вартість зовсім невелика: ми робимо їх самі в домашніх умовах. Якщо порівняти, скажімо, скільки молоді люди витрачають грошей на цигарки та пиво, то повірте, що комплект одягу, який нам потрібний, може собі дозволити навіть студент.
Зрештою, буває, що й дорослий чоловік хоче зайнятися таким видом спорту, але боїться, бо скажуть: «Ти, що дурний? Ви що, б’єте один одного по голові металевими мечами?». Такі, на жаль, існують стереотипи.
Як формувалася назва клубу?
Придумали назву спільними зусиллями. Тернопіль знаходиться на території колишнього Галицько-Волинського князівства, отож, ми є галицькі! Крім того, Тернопіль – найбільш стабільне місто, що є і буде взірцем для нащадків.
Ваша організація вже офіційно зареєстрована?
На жаль, ще ні, і цьому є безліч різних причин, серед яких, насамперед, брак коштів та часу. Зареєструвати громадську організацію не так просто, навіть якщо дуже цього бажаєш. Наша держава, як ми бачимо, не зацікавлена в створенні організацій такого типу, і тому патріотичне навчання мінімальне.
Відомо, що ви співпрацюєте із центром україно-японської дружби «Дарума»?
Спільно із «Дарума» ми робили фестиваль бойових мистецтв «Серце воїна», що проходив у палаці «Березіль». Саме від цієї організації нам надали приміщення в колишньому кінотеатрі ім. Довженка, за що висловлюємо подяку директору центру «Дарума» Миколі Більчуку.
Як відбуваються тренування у вашому клубі?
Тренуємося ми двічі на тиждень. Для відпрацювання техніки ударів нам потрібна так звана «балда». Також працюємо і парі з партнером. На тренуваннях, звичайно, ми б’ємося в половину сили, але якщо буде турнір (бугурт), – то на повну. Вага обладунків становить приблизно 20-25 кг, тому сил у спортсменів надовго не вистачає. В приміщенні, де зараз займаємося, у нас достатньо місця, та й ремонт ми там зробили за власні кошти.
Мар’ян Самарський
