Село Стегниківці Байковецької громади завмерло у невимовній скорботі. В останню земну дорогу місцеві жителі провели свого Захисника, Героя, люблячого чоловіка та батька — Василя Федотова.

Погода розділила гіркий біль із громадою: над селом нависли похмурі хмари та сіявся холодний дощ. Та в мить прощання на подвір’ї рідного дому трапилося справжнє диво — крізь сіру завісу раптом майнуло сонячне проміння, яке тепло торкнулося труни, ніби освітивши Герою його шлях до Вічності.

Присутні не стримували сліз. Особливо болючим був момент, коли священник біля труни передавав від батька благословення його дітям — Ользі та Миколі. А під час прощання донечка Оля увімкнула запис батькового вірша — пронизливий авторський твір про оголену правду війни та любов до України лунав над подвір’ям голосом самого Воїна.

Шлях від Херсонщини до рідних Стегниківців

Життєвий шлях Василя був сповнений випробувань. Народився він на мальовничій Херсонщині, ще юним втратив батька, згодом жив на Дніпропетровщині, а у 2007 році оселився на Тернопільщині, у Стегниківцях. Саме це село стало для нього справжнім домом. Тут він одружився з коханою Оксаною, створив міцну сім’ю та виростив двох дітей.

Василь завжди виборював правду: у 2024 році активно протистояв ворогу на інформаційному фронті, а свою любов до Батьківщини виливав у поетичні рядки.

Схиляємо голови в глибокій пошані. Останнє «прощай» Герою сказали дружина Оксана, донька Оля, син Микола, мати, яка через важкі обставини не змогла приїхати здалеку, та сестри Олена й Марина.

Вічна та світла пам’ять Герою Василю Федотову!