Борщівський обласний краєзнавчий музей пишається своєю цінною колекцією, яка налічує понад 200 примірників безсмертної книги Тараса Шевченка – “Кобзаря”. Ці видання різних років та країн є справжньою скарбницею української літературної спадщини.
Серед експонатів особливе місце займає факсимільне відтворення першого “Кобзаря”, виданого у далекому 1840 році. Проте справжньою окрасою колекції є прижиттєвий “Кобзар” 1860 року, що робить музей одним із небагатьох місць, де можна побачити цю рідкісну книгу.
Саме ці унікальні видання стали головною темою нещодавнього музейного уроку, присвяченого 185-річчю виходу першого “Кобзаря” та 165-річчю видання 1860 року. Завідувачка відділу музею Олена Дудар розповіла учням Борщівської ЗОШ №1 про історію появи цих раритетів та інші цікаві експонати музейної колекції.
Перший “Кобзар” Тараса Шевченка побачив світ у квітні 1840 року в Санкт-Петербурзі. Його виданню посприяв відомий письменник Євген Гребінка, а кошти на друк надав полтавський землевласник Петро Мартос. До першої збірки увійшло всього вісім знакових поезій: “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “Думка” (“Нащо мені чорні брови”), “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч” та “Думи мої, думи, лихо мені з вами”. Саме після виходу цієї книги Тараса Шевченка почали величати Кобзарем.
Тираж першого видання становив 1000 примірників. Книга відзначалася зручним форматом та якісним папером. На її форзаці красувався офорт Василя Штернберга “Кобзар із поводирем”. Книга швидко розійшлася серед читачів, а виручені кошти склали близько 400 карбованців сріблом.
Згодом, після арешту та заслання Тараса Шевченка у 1847 році, “Кобзаря” було заборонено та вилучено з книгосховищ, що зробило перше видання надзвичайно рідкісним. На сьогоднішній день у світі збереглося лише кілька його примірників.
Через двадцять років, у 1860 році, світ побачив друге видання “Кобзаря” Тараса Шевченка. Його вихід став можливим завдяки підтримці відомого українського мецената Платона Семеренка, а надруковано книгу було у друкарні Пантелеймона Куліша. Це видання мало значно більший тираж – 6500 примірників – і було більш повним, включаючи вже 17 поезій великого Кобзаря.
Колекція Борщівського краєзнавчого музею є цінним джерелом для вивчення творчості Тараса Шевченка та історії української книги, демонструючи шанування пам’яті великого поета крізь роки.