У скорботній тиші, Підволочицька громада провела в останню путь мужнього воїна 1-го окремого штурмового полку Збройних Сил України, свого земляка – Андрія Володимировича Тулая. Він відійшов у вічність внаслідок важких поранень, несумісних із життям, ставши ще одним янголом Небесного Царства.

“Він був дуже добрим і щирим”, – ці слова лунали з уст кожного, хто знав Андрія. У мирному житті він був будівельником, майстром на всі руки, людиною з великим серцем та відкритою душею. Приязний, завжди з усмішкою на обличчі, він ніколи не відмовляв у допомозі та брався за будь-яку роботу, не скаржачись на долю.

Коли прийшов час стати на захист Батьківщини, Андрій без вагань став до лав Збройних Сил України та гідно ніс свою службу. Він мужньо воював на Покровському напрямку, сумлінно виконуючи всі бойові завдання, поставлені командуванням.

Під час похоронної церемонії матері Героя було вручено почесну грамоту від Головнокомандувача Збройних Сил України – як вияв глибокої подяки за жертовну службу її сина.

Уся Підволочицька громада глибоко співчуває рідним Андрія: його матері, синові Максиму, двом сестрам, усій родині, побратимам, друзям та всім, хто знав і любив цю світлу та добру людину.

Нехай Господь прийме його душу до Свого Небесного Царства та зарахує до небесного воїнства. Вічна пам’ять Герою! Герої не вмирають!