Сьогодні Тернопіль прощається із Героєм-захисником, тернополянином, музикантом Андрієм Іванцівим. Мужній воїн прийняв свій останній бій 15 листопада 2024 року на Донеччині. Спочатку родина отримала повідомлення, що головний сержант Іванців Андрій Петрович, начальник варти стрілецького взводу стрілецької роти І стрілецького батальйону в/ч №3002 зник безвісти під час виконання бойового завдання на Донеччині. Однак сподівання на те, що воїну вдасться повернутися з передової цілим і неушкодженим виявилися марними. Андрій Іванців таки повернувся до рідного Тернополя. Але на щиті…
У п’ятницю, 29 листопада, о 14 годині, скорботна колона автівок під звуки клаксонів з прапорами, яка супроводжувала траурний кортеж із Тілом Героя Андрія Іванціва, рухалася вулицями міста, аби з почестями та шаною доставити до Будинку Скорботи. О 19 годині відбулась панахида за загиблим, а у суботу, 30 листопада з 11 години розпочнеться чин похорону. Захисника Андрія Іванціва, який віддав своє життя за Україну, за кожного з нас, поховають на Алеї Героїв Микулинецького кладовища…
Андрій Іванців – корінний тернополянин. Народився 13 травня 1971 року. Все життя мешкав на Східному, на вулиці Лесі Українки. Вчився у 15-тій школі, ріс, дружив, грав у футбол з друзями поміж таких рідних і знайомих «східнівських» п’ятиповерхівок.
А ще дуже любив Тернопільський став і водні види спорту. З 14-ти років, тренуючись у яхт-клубі тодішнього інституту ВПКТІ «Світло», разом із друзями виходив на воду на маленьких вітрильних яхтах, які в ті часи тільки з’явились у нас на озері, та на вітрильних дошках – віндсерфінгу.
Але більше ніж вітрила та вітер, Андрій любив музику, якій вирішив присвятити своє життя. Тому після закінчення 9-го класу, аби стати професійним музикантом, вступив до Теребовлянського училища культури, де навчався на відділі духових інструментів за класом саксофону. Успішно закінчує цей навчальний заклад і вступає на Рівненського інституту культури, де показує високі успіхи як музикант-саксофоніст.
Ще навчаючись в інституті, разом із друзями грає у Тернополі в рок-н-рольному гурті «Коктейль», який разом створили. У складі цього колективу Андрій бере участь у різних концертах, записах, фестивалях та інших мистецьких подіях, що відбуваються у місті. Потім активно працює як музикант-саксофоніст у різних командах, які грають на весіллях, у ресторанах та на інших розважальних заходах. Водночас шукає себе, пробуючи сили у різних сферах, але при цьому не полишаючи музику. Впродовж кількох років працює в одній із тернопільських шкіл, займаючись художньою самодіяльністю.
Життя плине своєю течією. Андрій одружується, створює прекрасну сім’ю, у подружжя народжується син. Однак обставини складаються так, що доводиться відкласти музику і їздити на заробітки за кордон. Займається ремонтами, працює на будівництві, але за щонайменшої нагоди все одно бере до рук саксофон, якщо друзі кличуть десь підіграти.
Веселий, компанійський, товариський, легкий на підйом, світлий за натурою і дуже позитивний, добрий, надійний, порядний та спокійний, Андрій надзвичайно любив людей, любив жартувати, дружити, спілкуватися, робити іншим приємне. Прекрасний, талановитий музикант. Ставився до життя з легкістю, завжди намагався бачити щось хороше у ньому. Недарма друзі ще з училища придумали йому веселе прізвисько «Чікі», бо він так любив говорити постійно: «Не переживайте, все буде «чікі!», тобто “все буде добре”! До речі, потім, саме слово «Чікі» стане його позивним…
З початком повномасштабного вторгнення якраз перебував в Україні. І вже 4 березня 2022 року Андрій Іванців, виконуючи свій обов’язок громадянина і справжнього патріота, який доводить свою любов до України не словами, а реальними справами, долучається до лав Збройних Сил України. Служить у в/ч №3002 спочатку в Тернополі, а потім отримує призначення боронити від ворога рідний край на східному напрямку. «Все буде «чікі!», – з переконаністю говорить у телефонній розмові рідним Андрій Іванців, в черговий раз вирушаючи на передову. На жаль, ця його розмова виявилась останньою…
«30 листопада, об 11:00 на Микулинецькій у Домі печалі – прощання з нашим земляком, захисником України Іванців Андрієм Петровичем. Низький уклін його родині. Співчуття близьким та рідним», – ідеться на сторінці міського голови Тернополя Сергія Надала у соцмережах.
Тернопіль буде пам’ятати про Тебе, Андрію! І нехай твоя світла душа злітає у небо, як легка і ніжна мелодія саксофону, що так ніжно і ностальгійно наспівує про осінь, опале листя, парк і став, про все, що є таким близьким і рідним серцю, все, що ти, наш Герою, з відданістю і самопожертвою захищав… Дякуємо Тобі за це і низько кланяємося у шані та скорботі…
