Студенти медичного факультету ТНМУ Маркіян Мединський та Олександра Четвертак прочитали онлайн-лекцію «Інвалідність: типи, моделі, вживання коректної лексики» для першокурсників нашого вишу.

На думку лекторів, громадяни з інвалідністю складають значну частину суспільства в усьому світі, але вони досі залишаються однією з найбільш маргіналізованих і чутливих категорій населення. Кількість осіб з інвалідністю постійно зростає, хоча причини інвалідності можуть бути різними: зумовленими як неоднаковими соціально-економічними чинниками, так і різним ступенем забезпечення державами добробуту громадян.

Збільшення кількості осіб з інвалідністю в країні вимагає актуалізації низки питань, пов’язаних з медичними, законодавчими, правовими, соціальними й інформаційними аспектами. У зв’язку із сучасними суспільними викликами, у світі суттєво змінилося ставлення до таких осіб та їх проблем. Визначальною стала інтеграція людей з інвалідністю в соціум, їх соцiальний захист на державному рiвні. Інструментом досягнення соціальної інтеграції є мейнстрімінг інвалідності, що охоплює практичне прагнення до недискримінації та забезпечення можливостей людей з інвалідністю брати активну участь у процесах розвитку суспільства.

У цьому контексті представлена тема онлайн-лекції є актуальною. Адже інвалідність – не тільки медична проблема, а й соціальне явище.

Під час лекції окреслено дефініції понять «інвалідність», «люди з інвалідністю» схарактеризовано бар’єри (інституційні/стратегічні, фізичні, фінансові, оціночні судження, недостатня інформація та комунікація), які існують для людей з інвалідністю; проаналізовано види та групи інвалідності, правовий статус людей з інвалідністю (Конвенція ООН «Про права осіб з інвалідністю», Конституція України, Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»); акцентовано на дискримінації за ознакою інвалідності; висвітлено еволюцію суспільних поглядів на людей з інвалідністю (відторгнення, сегрегація, інтеграція, інклюзія), враховуючи різні історичні періоди; схарактеризовано моделі інвалідності (моральна, благодійна, медична, реабілітаційна, економічна, соціальна); розглянуто стереотипи щодо осіб з інвалідністю; здійснено контент-аналіз журналістських матеріалів на наявність мови ворожнечі щодо людей з інвалідністю; подано рекомендації щодо використання коректної лексики; висвітлено комунікативно-психологічні особливості взаємодії із людьми з інвалідністю, закцентовано на професійній етиці у роботі з особами з інвалідністю.