Викладач історії із Заліщиків Тернопільської області став педагогом №1 України й отримав право поборотися за звання найкращого в світі у своїй професії.
У місті 50–літнього Василя Дяківа всі знали і до того моменту, як його визнали вчителем року, пише Волинь. Чоловік більш як два десятиліття працює у місцевій гімназії, викладає всесвітню історію, громадянську освіту, історію України та основи здоров’я. А ще всіма можливими способами популяризує мальовничі Заліщики, які стали для нього рідними (родом пан Василь зі Зборова, що на Тернопільщині). Для цього освоїв основи блогерства і тепер веде особисту відеосторінку про місто. Розповідає про його цікавинки, прокладає населеним пунктом та його околицями туристичні маршрути.
Чоловік чітко вловив сучасні тенденції, які викликають інтерес у підлітків, і ці принципи переніс і в педагогічну роботу. Він прагне говорити з вихованцями однією мовою. І навіть якщо вона вимагає вчитися самому, сміливо приймає цей виклик: «Бабуся привила мені завжди і за все нести відповідальність. Вона закладала це в мене. А друге – вчила вчитися впродовж життя, вибачайте за повторення. І досі від освітнього процесу отримую насолоду, кайф. Зараз, у ХХІ столітті, найголовніша навичка — комунікація. Я доношу це дітям за допомогою дебатів, групової роботи, хочу напрацювати з ними і TED–виступи (короткі навчальні відеозаписи)».
Новаторські підходи Василя Дяківа дали плоди: за 19 років він випустив шість десятків переможців обласного етапу Малої академії наук України, має у професійному «послужному списку» і президентських стипендіатів. На запитання про успіхи своїх вихованців каже, що насамперед дає їм навики бути командними гравцями, при цьому не нівелюючи їхніх особистих бачень та переконань. Аналогічно працює і над собою. Впевнений, що кожен педагог повинен бути особистістю, патріотом і новатором: «Школа завжди обмежена, тому ми маємо виходити за межі, ставити перед учнями питання, які вони мають вирішувати. Бо за них цього ніхто не зробить. Моє кредо: «Лише особистість може виховати особистість».
На врученні премії пан Василь подякував своїм вихованцям за натхнення та мотивацію і розповів, що мріє, аби серед викладачів не було людей із комплексом раба. А ще зізнався, що думає про час, коли кожна дитина матиме право вибирати предмети, які їй подобаються і в яких вона бачить свій розвиток.
Конкурс Global Teacher Prize Ukraine відбувається в нашій країні втретє. Цьогоріч за звання бути найкращим педагогом змагалися майже 3 тисячі викладачів із 21 регіону, що є рекордом премії. Першим її переможцем 2017–го року був вчитель фізики та астрономії з Чернівців Пауль Пшенічка. У 2018–му найкращим визнали викладача інформатики із Запоріжжя Олександра Жука, а у 2019–му — українського та англійського філолога Наталю Кідалову з Мелітополя.
Всесвітній етап вчительських змагань відбудеться в Лондоні. Там переможець може отримати мільйон доларів. Цю нагороду називають «Нобелівською премією для вчителів».
Пряма мова
Василь ДЯКІВ, учитель 2020 року за версією конкурсу Global Teacher Prize Ukraine:
«Моя вчительська суперсила має багато складників. Перший полягає в тому, щоб завжди бути собою і відображати свій ціннісний світ. Другий — це командна робота. Підтримка мого колективу і не тільки колективу. Третій — моя сім’я і четвертий — я вірю в Бога».
