Влаштувати дитину в садочок у новому навчальному році  – проблематично, скаржаться тернополяни. Мовляв, місць немає, групи вже переповнені. Відтак, декому доводиться возити малечу в садочок, який неподалік від роботи. А хтось залишає дитину з рідними чи знайомими, інші змушені сидіти вдома зі своїм чадом.

У порівнянні з минулими роками, кількість дошкільнят щороку збільшується. Коли у Тернополі найближчим часом будуть зводити нові дитсадки– невідомо, принаймні цьогоріч за цю справу влада не візьметься.

Натомість ледь не у кожному дитсадку Тернополя вже сформовані довжелезні списки з дошкільнятами. Через брак груп вони перебувають у так званому резерві.

Складається враження, що дитину в садочок треба записувати відразу після її народження.

Трирічну донечку тернополянка Ірина (імена людей змінені з етичних міркувань – прим. ред.) віддала у дитсадок торік. Жінка неодноразово чула від подруг, що дитину потрібно записувати за кілька місяців наперед. Тому Ірина теж вирішила подбати заздалегідь про влаштування доньки у дошкільний навчальний заклад.

–       Дитину я записала у садочок, коли їй виповнився рік, – розповідає жінка. – У дворічному віці донька пішла у садочок. Щоправда, довелося купити плитки на суму 250 гривень як благодійний внесок.

Натомість тернополянка Ольга, щоб віддати сина у дитсадок, посприяли, як у народі кажуть, «зв’язки”.

–       У вересні минулого року сина записали у чергу в садочку, – каже пані Ольга. – Однак через певні обставини влаштування Ігорка у садочок ми відклали до весни. Завдяки знайомим нам тримали місце.

Невтішна ситуація із влаштування дітей у садочки місцевій владі відома. Наразі є приміщення для відкриття 12 нових груп, які раніше орендували різні організації та комерційні структури, каже головний освітянин міста Ольга Похиляк. Однак все впирається у гроші, щоб укомплектувати їх належним чином. Скільки груп облаштують до нового навчального року – стовідсоткової відповіді посадовець наразі не може дати. Мовляв, можливо це буде п’ять груп у дитсадках різних мікрорайонів.

–       У липні на сесії міської ради будемо переглядати бюджет міста. Відтак, вирішуватимемо питання про виділення додаткових коштів для відкриття нових груп, – запевнила пані Похиляк. – Одну групу вже підготували в дитсадку №9. Найпроблематичніша ситуація у Центрі міста.

Що ж стосується благодійних внесків, то офіційних звернень-скарг від батьків, за словами чиновниці, не надходило в міське управління освіти та науки.

–       Як філолог, пояснюю, що означає слово «благодійний внесок»: це такий внесок, коли батьки свідомо дають кошти задля комфортних умов і затишку перебування дитини у садочку, – каже жінка. –  Загалом батькам добре відома проблема недофінансування освітньої галузі. Тому інколи вони власними силами закуповують найнеобхідніше, наприклад плитку для усучаснення санвузлів. При цьому у дитсадках для благодійних внесків є спецрахунки, завдяки чому ведеться чіткий контроль і облік витрат. Втім, на всіх нарадах наголошую, щоб не траплялося випадків вимагання від батьків обов’язкових внесків з боку керівництва дитсадків.

Якщо ж батьки таки зіткнуться з випадком сплати примусових благодійних внесків, вони можуть поскаржитись у міське управління освіти та науки за номером телефону 52-56-94. Ольга Похиляк пообіцяла розібратися з кожною справою особисто.

Аби переконатись у вище сказаному  батьками дошкільнят або ж навпаки – спростувати, журналіст “Тернопільської Липи” зателефонувала у дошкільні навчальні заклади. З 38 дитсадків ми поспілкувалися у телефонному режимі з керівництвом 12-ох різних мікрорайонів міста. Журналіст представилась молодою мамою, яка вийшла з декретної відпустки і хоче влаштувати трирічного сина у дитсадок.

–       Вибачайте, але діток ми вже не набираємо, – категоричним тоном заявила жінка, судячи з її голосу, 50-55 віку. – У нас вже є сформовані дві групи, в кожній з яких 27 дітей дворічного віку. Наш заклад не пристосований до великої кількості дітей.

Далі вибираємо у довіднику навмання садочок. Набираємо номер телефону. Довго не довелось чекати.

–       Дітей до трьох років у нас є вже достатня кількість. Тому цього року дітей такого віку ми не записуємо. Проте ще раз можете звернутись до нас з 1 до 10 вересня. Можливо хтось передумає віддавати дитину або хтось змінить місце проживання і переїде. Але нічого обіцяти не можу, – приємним голосом пояснила завідувач дитсадка.

Не втрачаємо надії, відтак телефонуємо у ще один садочок. Там ми почули аналогічну відповідь.

–       По телефону такі питання не вирішуються. Вам треба прийти до нас і записати дитину. А там побачимо.  Остаточно вирішуватиме це питання з вересня. Однак не гарантую, – повідомили у дошкільному закладі.

А в одному з дитсадків завідувач обурилась на запитання журналіста і дорікнула у недбалості до малюка.

–       Мамочко, а Ви до сих пір де були? Що Ви собі думали, коли дитині було два роки? –  почувся у слухавці грубий і суворий  голос жінки. – Набираємо дітей лише в ясельні групи. Трирічних дітей ми не влаштовуємо.

Після такої зухвалої відповіді ще більше набираємо азарту і настирливо телефонуємо у дитсадки. І лише в одному дитсадку, на диво, пообіцяли влаштувати “сина”.

–       У нас вже є списки з дітьми, які стоять у черзі в дитсадок. Але у нас мають бути сформовані дві групи. Наразі вони ще не укомплектовані. Тому приходьте і записуйте дитину. Гадаю, ми візьмемо Вашого сина у наш садочок, – запевнила завідувач одного з дитсадків.

Тож з 12 дитсадків, які ми обдзвонили, трирічну “дитину” нашої журналістки все-таки влаштує один. Про благодійні внески при спілкуванні у телефонному режимі у дошкільних навчальних закладах ніхто не обмовився. Лише в одному з них завідувач наголосила, що подібні питання по телефону не вирішує. Що вона мала на увазі – невідомо.

Юля КВІТКА

Тернопільська липа

Від admin