Вже давно не доводилось порушувати тему лейкозу ВРХ – хронічного захворювання вірусної етіології, яке вражає, в основному, високопродуктивних корів і може протікати цілком безсимптомно, проте наслідки цієї хвороби лише летальні.
Хвороба свого часу наносила значні економічні збитки і тваринництву Тернопільської області, де загальний рівень інфікованості худоби становив майже 30%. Через лейкоз, господарники змушені були піддати забою десятки тисяч голів великої рогатої худоби (далі-ВРХ). На розв’язання проблеми пішли десятки років. Проте, нині хвороба носить спорадичний характер, а інфікованість ВРХ по області складає лише 0,02%, що є одним з найнижчих показників в Україні.
Здавалось би, що на цьому можна ставити крапку, проте викликає занепокоєння той факт, що у різних місцях області в останні роки в індивідуальних господарствах населення, лейкоз ВРХ все частіше нагадує про себе. Службою ветеринарної медицини у кожному випадку проводяться розслідування і доводилось констатувати, що всі хворі тварини були придбані новими власниками у заготівельників живності.
Наведемо один давній, проте дуже класичний приклад, коли господиня, повертаючись з Тернополя, побачила, як в одному з сусідніх сіл, на пасовищі, що неподалік автомобільної дороги, випасалась її корова, яку вона тижнів 2 тому, через заготівельника, здала на забій, бо ветеринари виявили у тварини збудника лейкозу. Інтерес взяв верх і жінка не полінувалась наступного дня поїхати у те село і відшукати свою Красулю. Нові господарі повідомили, що придбали корову в заготівельника. А платню, яку вони озвучили, була значно вищою, ніж та, за якою корова була продана посередникові.
А ось ще один приклад. В одного господаря у Заліщицькому районі захворіло на лейкоз відразу дві корови. Спеціалісти ветеринарної медицини району при епізоотичному розслідуванні встановили що, як і в наведеному вище прикладі, тварини були придбані через заготівельника, без будь-яких ветеринарних документів, які б засвідчували про їх походження та стан здоров’я. І до того ж – корови не піддавались ідентифікації.
Не будемо стверджувати, що всі заготівельники здатні на такі кроки. Та інколи трапляються особи, які можуть підсунути довірливим людям «свиню» у вигляді корови, інфікованої збудником лейкозу чи туберкульозу. І то за чималу платню. У них в цьому питанні вже відпрацьований і неодноразово перевірений сценарій. Мовляв, є гарна молочна корова, яку господарі здали, бо через старість вже неспроможні її утримувати. Або щось на зразок цього.
Нагадаємо, шо в молоці від лейкозних корів, крім самого вірусу, містяться ще й продукти його життєдіяльності, які при тривалому споживанні можуть сприяти розвитку онкологічних захворювань.
Тому, застерігаємо всіх, хто у своєму господарстві може і хоче утримувати корів – не піддавайтесь впливу невідомих і, в такому випадку часто нечесних, людей. Купувати корів варто в осіб, від яких можна отримати інформацію про стан здоров’я тварини, яка має бути підтверджена ветеринарним документом, виданим державною установою ветеринарної медицини.
Якщо ви все-таки вирішили купувати корову у заготівельника живності, то вимагайте ветеринарний документ і візьміть у нього контактні дані. Придбавши тварину, повідомте про це у місцеву установу ветеринарної медицини, спеціалісти якої проведуть відповідні дослідження, котрі покажуть, чи корова є дійсно здоровою.
