Міський голова Тернополя звернувся до Президента і Уряду з пропозицією переглянути план запровадження онлайн освіти. Останнім часом в українському суспільстві розгорілася жвава дискусія щодо того, чи потрібно продовжувати в Україні дистанційне навчання. Центральна влада розглядає варіант з дистанційною онлайн освітою. Однак, думка міського голови Тернополя схиляється до відновлення повноцінного навчального процесу, хоча остаточне рішення за Міністерством освіти України.

«Перехід на дистанційне навчання в Україні – це реальна загроза деградації освіти загалом і катастрофічного зниження якості знань учнів. Жодними карантинними заходами не можна буде потім виправдати ті наслідки, до яких це може призвести», – переконаний очільник Тернополя.

Перехід на онлайн освіту це:

Соціальна деградація дітей. Дитина в школі швидко соціалізується, вчиться спілкуватися з однолітками, стає частиною соціуму. Тут важлива роль авторитета, роль вчителя. І це стосується не лише першокласників чи учнів молодших класів. Підлітки чи старшокласники, які прагнуть до самореалізації, потребують не меншого контролю зі сторони вчителя та колективу. Без постійного контролю спроби самореалізації школярів цього віку можуть набути абсолютно небажаних і навіть неприродних форм.

Освітня деградація дітей. Якою буде якість освіти, коли дитина подивилася тему уроку по телевізору і не має можливості ні задати запитання по суті, ні отримати на нього відповіді? Так і буде, як у тій приказці: вчились чогось і потрошку.

Фінансовий удар по сімейному бюджету. Якщо дитина постійно навчається вдома, то хтось із батьків має її контролювати, тобто залишатися з нею. Виходить, комусь потрібно жертвувати своїм робочим часом, –  не йти на роботу, не працювати, а займатися суто навчанням цієї дитини? Фактично комусь із батьків треба забути про свою роботу і фактично замінити дитині вчителя. Зробити це неможливо. Адже батьки мусять думати, як заробити на прожиття, щоб забезпечити свою сім’ю, родину. Пандемія й без того вдарила по заробітках багатьох. І я не впевнений, що багато хто погодиться сидіти вдома і на волонтерських засадах виконувати функцію вчителя. А уявіть собі: як бути батькам, які виховують дітей у неповній сім’ї? Залишатись удома заради дистанційного навчання і фактично позбавити себе й дитину засобів до існування.

Незадовільне технічне забезпечення онлайн освіти. Дистанційне навчання – це віддалена комунікація між школою, батьками та учнем. І необхідна умова ефективної комунікації в цьому випадку – якісний інтернет та необхідні гаджети. Не всі мають фінансові можливості забезпечити своїх дітей повноцінними умовами для дистанційного навчання. Не в усіх сім’ях є сучасні комп’ютери чи гайджети, не кажу вже про добротний інтернет. А що робити, якщо в одній родині – кілька школярів і в усіх уроки в один час?

Звільнення вчителів та закриття шкіл. Дистанційно проводити уроки може лише обмежена кількість вчителів, яка має для цього певні задатки. Виходить, доведеться масово скорочувати вчителів? А далі взагалі закривати школи? Якщо школа простоїть рік-другий без опалення і догляду, то пізніше ми її просто не доремонтуємося.

«Тому я офіційно звертаються до Президента, прем’єр-міністра України, спікера Верховної Ради України з пропозицією переглянути план запровадження онлайн освіти. Сьогодні потрібно думати не про заборони, а про заходи безпеки, які дозволять вберегти здоров’я дітей і одночасно забезпечити навчальний процес з першого вересня», – підсумував Сергій Надал.