Тобі шість – і у тебе їх десять, тобі 16 – і їх п’ять, тобі 26 – і їх три, тобі 56 – у тебе вона одна, тобі 76 – і… Кажуть, що з віком друзів стає все менше і під кінець життя залишається лише споглядати їхні усміхнені обличчя на збляклих від часу світлинах. Ще кажуть, що друзі пізнаються в біді. А дехто навіть стверджує, що жіночої дружби не існує, – це міф, який розбивається об першого­кращого чоловіка, і можливо, тебе так і ніхто не переконає у протилежному. Однак якщо озирнутися довкола, то можна зрозуміти, що подруги є, їх навіть кілька, але вони усі різні. Стільки, скільки існує різних «я» (я – жінка, я – мати, я – професіонал…), стільки може бути й подруг.

Поговори зі мною, як з подругою

Подруга­мама – рідкісне явище, але все ж трапляється. Звичайно, мама залишається мамою, навіть коли ти спілкуєшся з нею, як з подругою: вона все одно намагається повчати тебе, адже, з висоти її досвіду так хочеться, щоб улюблена донечка не наступала на такі ж самі граблі. Може сердитися, якщо ти не послухаєш і вчиниш по­своєму. Але якщо ти насправді вважаєш матусю своєю подругою, то тобі дуже пощастило. Можливо, ти не все розповідатимеш їй, але це той варіант, коли можна на всі сто відсотків бути впевненою: тебе ніколи не зрадять, секретів нікому не розкажуть і бойфренда не «відіб’ють»!

Позич дрібку солі

Ти можеш зустрічатися з нею щодня на сходовій клітці чи в магазині, або в дитячому садочку, куди водиш свого малюка. І якби не звичайні життєві ситуації, то ви, мабуть, і не спілкувалися б. Але наразі, коли треба підстрахувати, якщо не встигаєш забрати чадо з дитсадка, потрібен рецепт екзотичної страви або вдома не залишилося ні грама солі, – рука сама тягнеться зателефонувати до житейської подруги. Вона зробить для тебе все те, на що й ти безвідмовно здатна для неї. Житейські подруги завжди доречні в тих ситуаціях, коли виникає необхідність. Проте ти ніколи не поділишся з ними найсокровеннішим, навіть і бажання не виникає скаржитися їм на долю, – для таких людей у тебе все просто чудово, ти завжди усміхнена і безпроблемна.

Дружнє плече

Подруги по нещастю з’являються у твоєму житті в ті моменти, коли хочеться комусь поплакатися, і зникають, коли все налагоджується. Виплакатися – це найкращі ліки, але зробити це на дружньому плечі – ліки подвійні. Відтак, проблеми на роботі чи в особистому житті – єдине, що вас на даний момент поєднує. І коли все якось влаштовується (ти знаходиш нову роботу, а вона – чоловіка), то стосунки з дружніх перетворюються на приятельські, а далі ваші дороги можуть і зовсім розійтися. Тут немає нічого дивного, адже така дружба хвилинна, спровокована певними обставинами. Як тільки зникають мотиви таких стосунків, зникає і дружба.

Спільні інтереси

Досить часто можна спостерігати таку картину: у парку прогулюються молоді матусі з дітьми приблизно одного віку. Вони теж подруги, і їх об’єднує спільне зацікавлення: малеча й все, що з цим пов’язане, на зразок, як сповивати, які підгузники кращі, де купити якісні молочні суміші…  Молодим матусям без допомоги таких подруг важко, адже ніхто так не зрозуміє, не підтримає і просто не вислухає, як жінка, з якою познайомилися в передпологовій палаті. З подругами за інтересами вас об’єднують тільки спільні зацікавлення, і у ваших розмовах традиційно ніяких додаткових тем і нічого особистого.

«Нерозлий­вода»

Але все ж у твоєму житті є дві чи три близькі подруги. У вас спільні погляди на життя, однакові смаки і навіть трохи схожа манера поведінки. Можливо, ти знаєш їх лише кілька місяців, а можливо, й усе життя – значення не має. Ви періодично зустрічаєтеся за філіжанкою кави, говорите про все і ні про що, інколи разом ходите за покупками і обов’язково даруєте одна одній на свята приємні дрібнички. Проте близька подруга для тебе близька настільки, наскільки ти їй дозволяєш. Вона завжди тебе підтримає, зрозуміє, вислухає і, якщо попросиш, щось та й порадить. Ти завжди можеш їй поскаржитися на депресію, пов’язану з черговим днем народженням чи появою кількох зайвих кілограмів, можеш розповісти їй про конфлікти з коханим або обговорити немодні блузки своєї шефині.

Твоє друге «Я»

Тут особливі коментарі не потрібні. Ти зустріла її на парах в університеті чи на вечірці у клубі, але відтоді зрозуміла – у вас не просто однакові смаки і погляди на життя, а спорідненість душ. І почалося – спільні поїздки в інші міста, тривалі прогулянки, телефонні дзвінки опівночі й ранкові «есемески», розмови про все­все­все… І справа навіть не в тому, що разом вам весело та цікаво, що ти розумієш її з півслова, а вона вгадує твої думки. Справа в тому, що їй можна довіритися, як самій собі. З такою подругою ти можеш поговорити не лише про критичні дні, чоловіків і секс, але й поділитися з нею планами на майбутнє, помріяти, наперед знаючи, – вона по­справжньому порадіє за тебе. Саме про неї ти згадуєш у першу чергу в сувенірній крамничці далекого Лондона, вибираючи подарунки рідним, друзям і близьким. Вона ніколи не ображатиметься, якщо ти забудеш привітати її з днем народження, бо знає про твою погану пам’ять на дати. А ти зовсім не гніватимешся, якщо вона не прийде на призначену нею ж самою зустріч, у період, коли в неї бурхливо розгортається черговий роман. І саме інтимність стосунків й визначає різницю між близькими та найближчими подругами. Хоча межа тут практично невидима, але вона є, бо близьких подруг може бути кілька, а найближча – одна. Ну, інколи дві, але не більше. Бо, як сказав хтось із великих, мати в житті одного справжнього друга – вже багато, двох – дуже багато, а трьох – навряд чи можливо.

В реальному житті такий умовний і дуже суб’єктивний розподіл подруг виглядає приблизно так. Уявімо собі ситуацію: ти вагітна, а коханий пропонує зробити аборт. Звичайно ж, ти шукаєш підтримки і поради серед друзів. Так от: ти ніколи не розповіси про свої проблеми житейській подрузі, подрузі за інтересами можеш поскаржитися, що погано почуваєшся, на плечі у подруги по нещастю поплачешся, виголошуючи фразу «всі чоловіки однакові», але й словом не обмовишся про вагітність. Подрузі дитинства можеш написати листа чи зателефонувати, але просто, щоб поспілкуватися і щоб стало легше на душі, однак, її ти теж не утаємничуватимеш у свої проблеми. Близькій подрузі, напевно, розкажеш усе, але колись пізніше, постфактум, адже, як стверджують психологи, чим більше говорити про проблему, тим легше її переживаєш і швидше переборюєш. Одразу і все ти розкажеш тільки подрузі­мамі та найближчій подрузі. І якщо подруга­мама будуватиме плани на майбутнє і уявлятиме, як гратиметься з онуком чи онучкою, то найближча подруга просто підтримає тебе за будь­яких обставин.

Вчені стверджують, що кожна жінка має таких подруг, на яких заслуговує, тому не варто дивуватися, що жіноча дружба настільки багатогранна. Різні подруги зустрічаються на твоєму шляху, різні фінали таких дружб ти переживаєш, але завжди добре, коли все добре закінчується. Можливо, у цей перелік і не потрапила якась із твоїх подруг, і не розчаровуйся, якщо їх у тебе менше, аніж у списку. Адже подруга дитинства може виявитися тією найближчою, а подруги за інтересами можуть бути просто близькими. Неважливо, скільки подруг у тебе, неважливо, якими вони є, – з вищою освітою чи без, красиві чи не дуже, фінансово незалежні чи „перебиваються” від зарплати до зарплати. Головне, що вони є. Як говорять все ті ж психологи, справжньою дружбою можна назвати лише ті взаємини, де панує довіра, дружній інтерес та порозуміння. І людину, з якою по­справжньому комфортно та цікаво, яка безкорисливо може поділитися з тобою безцінним життєвим досвідом, в житті зустріти так важко.

Джерело tobi.in.ua