Сила українців у самоорганізації. І вона врятує Україну від епідемії вірусу COVID-19. У цьому переконаний міський голова Тернополя Сергій Надал. Український народ проявляє свою справжню сутність під час випробувань. Це здатність до самоорганізації, взаємодопомоги та взаємної підтримки. Саме ці риси можна назвати словосполученням «національний солідаризм», коли дбаючи про спільне добро нації, дбаєш і про самого себе, – пише «Галас».

Світова пандемія COVID-19 є викликом і потрясінням для всього світу. Проте здатність допомагати одне одному допоможе нам і сьогодні. Вона у кожного українця в крові, незалежно від його статків і соціального статусу.

Цю рису відзначав наш видатний земляк, Патріарх Йосиф Сліпий, коли говорив: «Прикмета організованості – то велика прикмета народу, то запорука, що народ потрапить сам собою кермувати…»

Ця прикмета проявлялася віками від побутового рівня, коли наші прадіди спільно збиралися для громадських робіт, наприклад, для будівництва «Просвіти», школи чи церкви, аж до вищого рівня економічної організації, коли засновували виробничі та збутові кооперативи під проводом Митрополита Андрея Шептицького, чи політичного, коли створювалася ОУН та будувалася УПА всупереч геополітичній ситуації та волі зовнішніх сил. Цей же рівень високої взаємодопомоги і самоорганізації ми відчували, коли почалось національне відродження наприкінці 1980-х. Ту ж здатність до спільної допомоги ми бачили в 2014, коли на нас напав ворог, а держава була нездатна самостійно забезпечувати армію усім необхідним.

Сергій Надал: «Сьогодні я дякую усім українцям, що не залишають у біді один одного»

Сьогодні я дякую усім українцям, що не залишають у біді одне одного. Я дякую нашим медикам, котрі стоять сьогодні на передовій ризикуючи своїм здоров’ям. Небайдужим тернополянам, котрі фінансово допомагають у придбанні необхідного обладнання для медичних закладів. Дякую підприємцям, котрі надали можливість для проживання наших лікарів у готелях Тернополя, а також тим, хто забезпечує медиків безкоштовним харчуванням. Дякую нашим волонтерам і соціальним працівникам, які допомагають сьогодні доставляти харчі та медикаменти потребуючим. Дякую працівникам комунальних підприємств та наших підрядників, які забезпечують дезінфекцію вулиць та під’їздів. Дякую нашому духовенству, яке підтримує людей у цей важкий час. Дякую кожному, хто з розумінням ставиться до обмежень у місті та дотримується правил карантину тим самим рятуючи життя ближніх.

Усі ці дії є проявом нашого національного солідаризму та здатності забувати про політичні розбіжності перед лицем спільної загрози. Сподіваюся — ця наша здатність працювати спільно збережеться і у «мирний» час.

Ми навчились об’єднуватися перед загрозою і разом долати труднощі. Маємо ще навчитися спільно будувати. І хай нам будуть прикладом наші славні пращури, які вміли знаходити порозуміння у боротьбі і у мирному житті. Тоді ми на практиці збудуємо ту Україну, про котру мріяли покоління українців, які за неї боролися.